ХРЕСТИ УКРАЇНИ. МІСТОЧКИ КРІЗЬ СТОЛІТТЯ

  • admin
  • 11.09.2019
  • Коментарі Вимкнено до ХРЕСТИ УКРАЇНИ. МІСТОЧКИ КРІЗЬ СТОЛІТТЯ

В Україні багато музеїв – великих і маленьких, загальних і тематичних, старих і зовсім юних. І всі вони, за можливості і доки вистачає ентузіазму, прокладають свої місточки історії крізь десятиліття і віки. Для свого села чи району, для своєї спеціалізації і всієї країни. Безумовно, на музеї покладають багато завдань і ставлять багато вимог, забуваючи про фінансування. Всі всім винні. Але текст не про це. Текст про історію і свідчення.

.

Ми маємо шматочки переписаної історії. Фрагменти. Уламки. Розсипані і змішані пазли. Була Русь. Потім раптом з’явилася Україна. Через кількасот років. Козаки-гетьмани, Катерина і таке інше. Провалля в етнографії, фантазії у описах. Редагування замість пошуку. Потрібні гроші, шалені гроші, бо історія це – ідеологія. І продовжують крокувати в головах Павліки Морозови разом із панфіловцями і ковбасою по 2,20. Але виявляється, що Софію Київську засновував не Ярослав, а Володимир. І що хрестики нібито часів Київської Русі «чорні археологи» знаходять на полі битви під Берестечком. І що …

Та незважаючи ні на що, українські музеї роблять свою справу. І одному з них приділимо трішки уваги. Майже шість років тому на Дніпропетровщині з’явився невеликий Музей Хреста, який ґрунтується на особистих зібраннях відомого дослідника Віктора Векленка. З’явився там і в такому вигляді тому, що ані тодішня міська, ані обласна влада не зацікавилися пропозицією про передачу всього надбаного задля створення тематичного міського чи обласного музею. Звісно, можна було б віддати все до якогось музею, щоб лягло в коробочки і сховалося в підвали. Тільки на той час науковцем вже були написанв десятки наукових статей з теоретичної і практичної ставрографії. Не зацікавилися.

За неповні шість років Музей Хреста перетворився на загальнонаціональне явище. Бо виявилося, що хрестики свідчать не просто про історію, а про етнічну історію українських земель. І за цей час Музей хреста здійснив під три десятки виставок, в тому числі у дуже шанованих осередках – Софії Київській, Переяславі, на Хортиці, в обласних і районних музеях. Безумовно, цьому музею пощастило. Бо в Дніпрі з’явилася міська програма «Культурна столиця», яка грантами підтримує неординарні проекти. Бо яким би ти не був тричі обдарованим і затятим, без підтримки здійснити щось значуще дуже важко.

 

 

Наскільки відомо, вже майже два роки тому міська влада Дніпра отримала пропозицію про передачу місту унікальних зібрань, – не тільки хрести, але і дукачі, – задля створення міського етнографічного музею. І ніби в минулому році його почали створювати на папері. Але затихло. Чомусь. На сьогодні фонди Музею Хреста впевнено «перекрили» позначку в шість тисяч експонатів. Майже вся Україна. І поповнюються далі.

І в четвер, 12 вересня, в Дніпрі, в Музеї українського живопису, відкриваються одразу дві виставки: «Хрести України: Надпоріжжя» (Дніпропетровщина) і «Хрести України: Схід». Майже 2000 експонатів – 793 з Донеччини й Луганщини і 1169 з Дніпра і області. Своєрідний рекорд: Музей Хреста здійснює П’ЯТЬ виїзних виставок одночасно, 4296 експонатів. Один музей. П’ять виставок. Одна людина за допомогою міської влади і небайдужих колег.

Наскільки відомо, на сьогодні в Дніпрі ще немає остаточного рішення про створення міського етнографічного музею. Можливо, якомусь великому місту пощастить і воно встигне запросити до себе цей музей. Бо музеї – це не тільки репутація, а ще й туризм. А туризм – дуже непогані гроші. Що буде далі – побачимо. Але тим, хто потрапить у Дніпро між 12 і 26 вересня, і побачить ці виставки – пощастить безумовно, бо потім вони роз’їдуться у інші регіони…

Хрестики показали етнічну історію двох регіонів і трьох областей. Хрестики не просто свідчать, вони, як і інші джерела, прокладають для нас місточки в нашу минувшину.