Перше враження від Романа Сущенка

  • admin
  • 12.09.2019
  • Коментарі Вимкнено до Перше враження від Романа Сущенка

ПІВТОРИ ГОДИНИ З РОМАНОМ СУЩЕНКОМ
Прес-конференція з Романом Сущенком, яка відбулася  в Агенстві “Укрінформ”, порадувала своєю бездоганною організацією та викликала багато вражень і роздумів.
Отож, ділюся із вами.

Перше враження від Романа Сущенка, яке лише посилювалося протягом спілкування: інтелігентна, освічена, мисляча людина, яка до всього ще й творчо обдарована. Має дві вищі освіти – військову і журналістську. Прекрасно малює, про що свідчать його численні роботи, виставлені в залі, де відбувалася зустріч.

Коротко про його історію. Працював декілька років у Парижі. До Москви, з його слів, приїхав у особистих справах – потребував допомоги його родич. Там, у Москві зустрів свого давнього знайомого – а нині російського військового офіцера. Поспілкувалися – і він запропонував зустрітися ще раз. Наступна зустріч була короткою. Він ледве сів у машину до знайомого, як тут же налетіли люди в камуфляжі, скрутили руки, одягли на голову мішок і запхнули до свого авто. І це – посеред Москви…

Так почалися трирічні випробовування на міцність. У перший же день затримання заступник начальника управління ФСБ підполковник на прізвище Свинолуп запропонував йому співробітництво зі слідством. Отримавши відмову, пообіцяв йому 12 років ув”язнення. Саме такий термін і призначив йому суд.

Роман розповідав про жахи російських камер і нестерпні умови колонії, а я на секунду уявив, як це – після затишної паризької квартири опинитися в цій ситуації.
Але життя триває всюди – навіть в ув”язненні, там свій соціум, у якого свої правила і закони. Сущенко зазначив, що сокамерники ставилися до нього з повагою, дізнавшись, що він українець. Просили розказувати про реальний стан речей. Не порушували його спокій, коли він усамітнювався, щоб малювати, читати чи писати…

Я теж задав йому своє питання – чи не відвідувала його там, у російських застінках літературна Муза? Адже історії відомі імена письменників, що саме у в”язниці створили деякі свої шедеври. Це Сервантес і Уайлд, Чернишевський і наш Шевченко…

Він відповів, що в нього є багато матеріалу і бажання написати книгу, але поки що бракує літературної майстерності. Попросив не відмовляти, якщо потрібна буде допомога в цьому. Я оцінив його тонку делікатність…
Переповідати всю прес-конференцію немає сенсу – він говорив багато і цікаво (я викладу посилання на її повну версію). Його думки доповнював адвокат і правозахисник, який допомагав у його звільненні, Марк Фейгін.

Роман Сущенко має намір повернутися в журналістику – і вже зарахований до штату Укрінформу. А ще він хоче створити спільноту, яка б на міжнародному рівні допомогала розкривати світовим лідерам очі на те, як підступно і аморально Кремль використовує захоплених українських громадян, як фабрикує на них справи – щоб згодом використовувати цю ефективну політичну зброю проти нашої країни…

Півтори години питань і відповідей пролетіли непомітно. Попереду в нього непростий період психологічної адаптації і повернення до активного життя, а вірніше, до боротьби, де в якості зброї – буде слово.
Бажаю, натхнення, Романе!

Анатолій Матвійчук