У Кропивницькому депутати не погодили звернення відносно мораторію на продаж землі

  • ug ug
  • 09.10.2019
  • Коментарі Вимкнено до У Кропивницькому депутати не погодили звернення відносно мораторію на продаж землі

У Кропивницькому депутати не погодили звернення відносно мораторію на продаж землі

Практично щодня з екранів українських телеканалів лунають обговорення відносно доцільності чи недопущення відкриття ринку землі в державі. Експерти наводять різні доводи й бачення ситуації з цього приводу в той час, як у парламенті вже розроблений відповідний законопроект, а в країні стартувала широкомасштабна інформаційна кампанія з переконання українців у всіляких благах з можливості майбутнього продажу власної землі.

Питання надзвичайно госте і складне, а тому не оминули увагою його і в Кропивницькому. Вчора на засіданні сесії міської ради голова фракції ВО «Батьківщина» Олександр Цертій виніс на голосування проект-звернення до Президента, Верховної Ради України та Кабміну щодо продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. За його словами, перед прийняттям такого важливого рішення, необхідно провести широке суспільне обговорення, напрацювати механізми для розвитку дрібного фермерського господарства, не допустити створення агропромислових холдингів-монополістів і винести цей документ на всеукраїнський референдум.

Зазначимо, що міські ради не мають повноважень щодо вирішення подібних загальнодержавних питань, але можуть висловити думку тієї чи іншої територіальної громади й донести позицію людей (у нашому випадку кропивничан) до найвищих владних кабінетів

«На впровадженні ринку землі в Україні наполягають міжнародні фінансові інституції – МВФ та Світовий Банк. Але потрібно розуміти – це не благодійники і захищають вони в першу чергу інтереси інших, економічно розвинених країн. Зовнішній державний борг України нині складає понад 50 мільярдів доларів. А валовий зовнішній борг перед іноземними кредиторами – більше 100 мільярдів доларів, що становить більш ніж 80% ВВП України. Якщо ми будемо і далі йти шляхом постійних запозичень в обмін на беззаперечне виконання їхніх забаганок і настанов – це дуже погано закінчиться. Багато країн, що розвивалися, вже проходили цей шлях – і замість економічного розвитку отримували боргові кризи.

“Маємо зберегти наш стратегічний національний ресурс. Мова йде про заборону скуповувати землю іноземними компаніями. Але у проекті закону є лише вимоги щодо української реєстрації юридичних осіб – потенційних майбутніх власників українських с/х земель. Натомість відсутні заборони щодо іноземних бенефіціарів таких юридичних осіб. Це означає, що ми можемо повторити шлях Австралії, яка стала «житницею» Китаю. Отримати іноземцям повний контроль над українськими землями можна буде через застосування подібних бенефіціарних схем. Немає також запобіжників проти спекулятивних зловживань, рейдерських захоплень і розростання великих компаній-агрохолдингів, які можуть стати монополістами у цій сфері через можливість створювати величезні земельні банки по 200тис.га на одну юридичну особу», – відзначив у своєму виступі Олександр Цертій.

Експерти визнають: можливостей обійти обмеження у процесі купівлі землі буде більше саме у великих компаній, які мають великі фінансові можливості і можуть дозволити собі досвідчених та фахових юристів, аніж малі та «середнячки».

Голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун за умови зняття мораторію на продаж землі прогнозує вперше за останні десять років скорочення поголів’я в промисловому секторі. У своєму блозі аграрій зазначає:

«Для початку необхідно передати державні землі громадам і навести порядок з геокадастром, проінвентаризувати всі землі сільськогосподарського призначення. Друге – зупинити рейдерство. Також заборонити продаж землі іноземцям на конституційному рівні. Необхідно знайти фінансовий механізм для дрібного і середнього аграрного бізнесу, запустити пілотні проекти лише для фізосіб і якщо все буде гарно та вигідно для нашої країни – відкривати ринок».

Варто додати, що землі сільськогосподарського призначення займають 72% усієї території країни. Тож не всі експерти, зважаючи на чисельні ризики, розцінюють українську землю саме як товар.

Депутат міської ради Кропивницького Олександр Цертій, виступивши із пропозицією погодити звернення від депутатського корпусу в столицю відносно продовження мораторію, також обгрунтував свою позицію відсутністю у новому проекті закону про ринок землі механізмів для створення й розвитку дрібних фермерських господарств сімейного типу, які могли би обробляти поля розміром 5-50га, як це зроблено, приміром у Польщі, Німеччині, Франції тощо.

До того ж, на його думку, існує ризик, що основний прибуток від оброблення українських земель буде залишатись за межами України – на рахунках великих бенефіціарних власників, а бюджет держави не буде отримувати податки через застосування ними офшорних схем. Тому поспішне створення ринку земель с/х призначення ніяк позитивно не вплине на розвиток економіки в державі, адже перероблювати сировину в готову продукцію будуть і надалі за кордоном. Сюди поставлятимуть вже готові товари і продукцію.
Крім того, протекціонізму й підтримки українського фермера з боку держави у нас практично немає – і законопроектом на належному, необхідному для розвитку рівні не передбачено.

«Ви ж розумієте, що потім буде з нашими селами, якщо ми не зможемо дати належний поштовх для розвитку дрібнотоварних, сімейних ферм – наші села і так на межі зникнення. Великим аграрним холдингам не потрібно стільки населення для ведення сільського господарства, їм вдосталь мати сучасну високотехнологічну техніку, щоб обробляти з мінімальними людськими ресурсами сотні тисяч гектарів землі. Куди подітися і за що жити в такому разі селянам? Саме тому пропоную зважити всі ці речі й направити звернення до Президента, Кабміну та Верховної Ради щодо подовження на даному етапі мораторію на продаж сільськогосподарської землі», – резюмував Олександр Цертій.

До слова, сьогодні, 9 жовтня, таке звернення вже погодила Кіровоградська обласна рада.

Натомість позиція депутатів міської ради міста Кропивницького була іншою – обранці не проголосували за направлення документу в столицю. Примітно, що ніхто не виступив категорично проти, але голосування говорить саме за себе.

Із оприлюдненого протоколу можна зробити висновок, що у повному складі відмовилася голосувати за звернення по подовженню мораторію фракція «Рідне місто», куди входить голова земельної комісії Олександр Шамардін. Не голосував також секретар міської ради Андрій Табалов. Лише по одному голосу дала політична сила «Опозиційна платформа – За життя» та «Європейська солідарність». «За» виступили у повному складі лише ВО «Свобода» та ВО «Батьківщина», але цього виявилося недостатньо.