В Кропивницькому мають припинити ставити ларьки на землі, наданій безоплатно під гаражі пільговикам, а замість «активістської» автомийки з магазином може з’явитися сквер.
Принаймні, на крайній сесії міськради депутати затвердили мораторій на зміну цільового призначення відведених під індивідуальне гаражне будівництво ділянок, відклали розгляд двох питань про затвердження спірних проєктів землеустрою під об’єкти дорожнього сервісу та торгівлі, та підтримали депутатський запит щодо висадки дерев на місці, де їх прагнуть розмістити.
Втім, під час засідання лунало слово «дерибан» та відхилена депутатами пропозиція просто зараз заслухати звіт голови постійної земельної комісії. Далі в матеріалі про все зазначене по черзі, а також про те, чому сьогодні, та й учора, звітувати про землю в обласному центрі Кіровоградщини трохи запізно.
Довго йшов
Ми вже писали, що ініціатива міського голови щодо впровадження так званого «гаражного мораторію» стала відповіддю зокрема на повідомлення про те, що кілька ділянок, безоплатно виданих для будівництва гаражів містянам з обмеженими можливостями, потрапили у власність матері депутата однієї з райрад Кропивницького від партії «Наш край». Згодом на них з’явилися об’єкти торгівлі м’ясопродуктами та випічкою.
Відповідаючи на питання журналістів під час прес-конференції напередодні дня міста, очільник Кропивницького заявив, що знає про цю ганебну практику.
– Я знаю бізнесменів, які хваляться тим, що вони накупили ділянок для майбутньої реалізації у великій кількості, я знаю, що цей бізнес процвітає. Правоохоронні органи мають просто взяти, і когось посадити. І на цьому питання буде закрите раз і назавжди, – зокрема сказав Андрій Райкович.
Наприкінці серпня сайт Без Купюр оприлюднив матеріал, у якому на прикладі ділянки на Попова та трьох на Вокзальній викладена власне схема цього бізнесу – землю безкоштовно передають в оренду під гаражі громадянам, які мають на це право, згодом ті просять віддати землю у власність, далі клопочуть про зміну цільового призначення «для розміщення комерційного об’єкта», і продають. Під МАФи.
Звісно, для її реалізації потрібний пул міських депутатів, готових погоджувати рішення в комісії та голосувати в сесійному залі. Тема давно відома тим, хто цікавиться землекористуванням, зокрема про це говорили й писали в 2014-2015 роках. Тоді обов’язки міського голови виконував Іван Марковський. Саме в 2014 році була відведена земля на Попова, про яку пишуть розслідувачі, в 2015-му земельна комісія погодила проєкти рішень стосовно двох інших ділянок, які згадуються в публікації.
Комерційні споруди на ділянках, безоплатно виданих під гаражі двом мешканкам Кропивницького. Наразі власником є Люмила Андреєва, матері депутата фортечної райради від партії “Наш край” Сергія Андреєва
Ніяких сумнівів немає в тому, що з місяць провівши під завалами жовтого архівного паперу, можна знайти свідоцтва ще більш раннього винаходження цього сірого алгоритму та «гаражне» походження значної кількості буд з різним крамом обабіч міських доріг і не тільки. Точно сказати, на скільки саме років забарилися запроваджені цього тижня обмеження, навряд чи хтось візьметься – залишається втішатися тим, що незабудований громадський простір у Кропивницькому ще залишився, та народною мудрістю про «краще пізно, ніж ніколи».
Інвестори
Інша вельми скандальна земельна історія з поки відкритим фіналом – про те, як відомі в місті громадські активісти захотіли трохи землі. Але не для себе, а для таємничого інвестора з іншої області.
Йдеться про першого заступника громадської ради при раді міській Миколу Гречуху та керівника громадської організації «Центральноукраїнський антикорупційний офіс», дворазового кандидата в народні депутати Андрія Лавруся. Нещодавно вони стали відомими також як ініціатори продажу на аукціоні права оренди на 12 соток землі біля будинку №7 по вулиці Кропивницького. На 49 років, під будівництво автомийки та кафе-магазину по сусідству.
– Перший інвестор, який був, оскільки бюрократія затягується, просто поїхав в інший регіон будувати мийку. Це вже ми нового знайшли, – зокрема сказав Лаврусь у коментарі газеті Україна-Центр.
Андрій Лаврусь (у центрі) та Микола Гречуха (праворуч) під час зустрічі зустріч з мешканцями будинку по вул. Кропивницького, 7. Фото – “Прожектор”
Що за інвестор пішов, кого саме знайшли – не сказав. Місцеві мешканці, перед будинком яких на пагорбі все це мало з’явитися, ініціативу не оцінили, а депутат на окрузі Сергій Бойко за їхнім дорученням подав запит про створення скверу на місці ймовірного будівництва. Його депутати й підтримали у вівторок. А розгляд питань про погодження проєктів землеустрою щодо відведення ділянок під аукціон поки відклав.
Повертаючись до попередньої теми: за словами того ж Лавруся, коли розробляли проект землеустрою, з’ясувалося, що в межах передбачуваного мийно-торгівельного комплексу минулим скликанням міськради комусь вже відведено три місця під гаражі. Які, цілком імовірно, чекали свого часу або покупця, та перетворення на чергові ларьки. Найшла коса на камінь.
Спадок та спадкоємці
Тим часом, до роботи земельної комісії, яка на своїх засіданнях розглядає проєкти відповідних рішень та рекомендує, або не рекомендує їх для розгляду на сесіях, продовжують виникати питання. Цього разу – від представника «Батьківщини», підприємця Олександра Цертія. Одна з озвучених претензій до голови комісії Олександра Шамардіна з «Рідного краю» стосується формування порядку денного засідань.
– У мене, наприклад, як вийшло на окрузі – написав один АТОвець заяву на земельну ділянку по Джерельній. Його заяву прийняли, але не розглянули. Я не знаю чому. Другий заявник, АТОвець, так само написав заяву, але пізніше. Питання, чому одну заяву, яка надійшла пізніше, розглянули (а ту, що раніше – ні. – Весь Кіровоград)? – каже Цертій. – Коли потім починаєш спілкуватися, в неформальних розмовах, мені такі речі розказують – про прейскуранти, про всі ці речі, які я просто не можу зараз говорити…
Інший закид – депутатів, на окрузі яких знаходяться ділянки, щодо яких розглядаються ті чи інші проєкти, не запрошують на засідання. Для «глибокого, системного вивчення», на яке, згідно положення, має надаватись строк у п’ять робочих днів. Мовляв, у минулих каденціях так і було.
Останній аргумент, на глибоке переконання автора цієї статті, аж занадто слабкий. Хоча б тому, що левова частина земельного резонансу останніх років в Кропивницькому – лише відлуння рішень, які приймалися саме минулими скликаннями міської ради. І не раз вже згадані ділянки під гаражі, які масово відводилися чотири-п’ять і більше років тому, і які тільки зараз заборонили переводити в комерцію, то, за великим рахунком, дрібниця.
Один з найбільш нашумілих прикладів – знищення чотирьох десятків багаторічних дерев на Академіка Тамма влітку минулого року. Ділянка надана в оренду на 25 років одному з підприємств, пов’язаних з подружжям Миколая та Лариси Онулів у 2008 році. Зараз там вкритий плиткою майданчик і торгові ряди.
Зелена зона біля аеропорту, де все ще збираються побудувати заправку – передали в оренду для будівництва та торгівлі ПП «КІРОВОГРАД-АЗС-4», яке пов’язують з депутатом Кіровоградської облради з «Опозиційної платформи-За життя» Денисом Руденком, в жовтні 2004-го. Минулоріч був великий скандал, один з членів земельної комісії міськради, Анатолій Ларін, заявляв, що мешканець розташованого поблизу будинку приїхав до нього й побив. Зараз підприємство намагається через суд змусити управління містобудування та архітектури видати необхідні для початку будівництва умови та обмеження.
Сквер поблизу міського відділу поліції на Вокзальній – ділянка надана міськрадою в оренду на 25 років ПП «Єлисаветбудтехніка», засновника якої також пов’язують з Онулами, в грудні 2004 року. Під будівництво адміністративно-комерційного комплексу.
У 49-річній оренді в підприємства колишнього депутата міськради Олега Гнибіденка «Укрсфера» з того ж 2004 року сквер Центральний через дорогу від будинку з колонами. Там повідомляють про перемовини з орендарем щодо облагородження території та насаджень. Вже за теперішньої каденції міської влади вдалося прибрати багаторічний паркан навколо ділянки на розі Черновола та Шевченка, яку десь з тих же років орендує структура, пов’язана з відомою в місті родиною Шарових. Тепер там парковка.
Буквально тиждень-два тому з’явилися повідомлення, що озеро Котяче око в Лісопарковій, на берегах якого влітку відпочиває та рибалить чимало мешканців міста, обміліло. Писали, що воду спустили спеціально, пробивши плиту в дамбі, а місце пробоїни засипали свіжим жовтим піском. Біля озера в березні на вже давно власній землі відновив будівництво колишній депутат міськради Кропивницького Віктор Ніколаєнко. Декларація про початок будівництва датується 2014 роком, проект будівництва житлового будинку та господарських будівель підписаний в 2012-му.
Коріння
Лісопаркову зону міста, про яку вже дещо стомилися писати та знімати колеги, по-крупному роздерибанили в 2007-2008 – разом з Парком Перемоги (Міський сад) та іншими ласими шматами. На попередніх місцевих виборах Блок Юлії Тимошенко, куди входила «Батьківщина» Цертія, який ностальгує за минулими скликаннями, завів у міськраду практично монобільшість та міського голову. Останнього – десь на пару місяців. Чому все пішло не так – окрема розмова, на яку немає ані часу, ані бажання.
Не першим і не останнім, проте найбільшим земельним «пакетом» з тих, що пройшли в ті роки через міськраду Кіровограда-Кропивницького, стало сумнозвісне рішення №405, прийняте «під ялинку» в грудні 2008 року. У паперовому вигляді воно завтовшки з десяток-півтора айфонів. Обсяг оцінювали грубо в півтисячі гектарів, які одним махом набули щасливих орендарів та власників.
Колись ми розлого (частина 1|частина 2) аналізували долю мізерної частки «легенів», які місто втратило тоді на користь окремих своїх мешканців – біля восьми з половиною гектарів поблизу так званих «Солдатських ставків». У каденції, яка приймала 405 рішення, посаду першого заступника обраного на дострокових виборах міського голови-комуніста Володимира Пузакова займав Сергій Табалов, дядько теперішнього секретаря міської ради. Близьким до нього вважають і теперішнього голову земельної комісії.
Зникаюче озеро Котяче око поблизу екс-депутатського будівництва, вересень 2019 р.
Та зараз навіть не про це. Власне рішення, якими пускають під забудову парки, сквери, лісопосадки, береги річок та озер, наділяють тих чи інших громадян сотками та гектарами тощо, готує не комісія, не депутати, навіть не секретар ради чи міський голова. Вони народжуються в нетрях управління земельних відносин, на рівні чиновників та клерків. На них ніяк або майже ніяк не впливають вибори. Голови змінюються, а те, що нижче – залишається.
Так, колишній начальник і все ще працівник управління земельних відносин міської ради Володимир Підорич якось казав автору цих рядків, що вже «пережив» з десяток мерів. Буквально на початку цього тижня під час апаратної наради діючий міський голова публічно згадав його прізвище у кількох реченнях. Після такого на заході пишуть заяву про звільнення за власним бажанням, а на сході можуть і власного живота розпороти по хитромудрій траєкторії. В Україні просто міцніше притискають до серця зачитаний томик трудового кодексу.
Подібних згадувань за різні роки було чимало. В липні 2015, наприклад – як члена комісії з вивчення питань передачі земельних ділянок та здійснення будівництва в Лісопарковій, який жодного разу за півроку не взяв участь у її роботі. У грудні того ж року Підорич мав стати фігурантом кримінального провадження, як відповідальний за підготовку та візування рішень, визнаних незаконними зокрема Вищим спеціалізованим судом. Якщо й став, то, вочевидь, безрезультатно.
Такий самий результат, – ніякого, – дали й багаторічні потуги прокуратури «відкотити» 405 рішення. Можливо, через те, що обласна прокуратура теж має біля 2,5 гектарів біля Солдатських ставків. За адресою Сонячна, 34, цільове призначення – для створення криміналістичного центру. А може, просто не подужали – що й казати про посадки за дрібноту на кшталт гаражних соток.