Земля «покрита» шапкою

тисни – підтримай




Вже більше п’ятнадцяти років такою землею є територія Петровського району на Кіровоградщині. А «невимушено» покрили її  шапкою складачі герба району, які не знаючи правил геральдики використали гетьманській головний убір в розробленому гербі району. Багата шапка шляхтича річ гарна, але в геральдиці подібні речі майже не використовуються, а якщо до цього доходить, то вінчають такі головні убори лише особисті герби. Чого в геральдиці не зробиш, коли книжки, де пишуть про складання гербів читати ліньки, а можливо не знаючи предмету дуже тягне писати про те самому.

Дивуватись тому, що подібний герб затвердила сесія районної ради не слід, бо наш депутатський корпус – це наш депутатський корпус, а дивує лише те що даючи схвальні відгуки на подібні проекти, керівники Українського геральдичного товариства виказують і свій справжній фаховий рівень. По-селянськи складено і описано герб. В описі, складеним не за правилами геральдичного блазонування забули згадати про промені сонця, не говорячи вже про їх кількість. Всупереч правил поля герба названі, як ділянки схилу пагорба – верхня та нижня. А ще складачі герба проявили велику тягу до коштовностей, бо і булава , і колос в гербі золоті. Єдине, що є в описі від геральдики це термін «вузька підвищена срібна балка».

Стосовно символів, то в них не відійшли від радянського колгоспного колоска і вирішили його «схрестити» з гетьманською булавою. Булава ніби натякає на те, що місцеві горе-історики підпорядкували споконвічні запорозькі січові землі гетьманщині… Знову брак кмітливості та незнання історії. Стосовно золотої булави, то зазвичай цей предмет завжди схрещують з шаблею, що теж є зброєю і символом боротьби. А колоскові, яким, до речі, щось обвивають, або в’яжуть у снопи, якось важко бути в одній ваговій категорії з булавою.

Отак і творять герби новітні горе-геральдисти, що за подібні творіння отримують премії та навіть державні нагороди. Світ перевертається в абсурді таких символів і понять того, що до чого в цьому світі. Кухарки від геральдики, ніби окропом ошпарюють опонентів своїми витворами, а буває і ліктиком штурхають при участі в конкурсах.

І живе собі герб покритий шапкою, і немає сорому з цього нікому, бо і життя перекособочене і символіка розповідає німими символами про нашу недолугість. І навіщо нам європейцям знати, що колоски не схрещують з символами влади та зброєю навіть у Африці?

Анатолій Авдєєв

https://gerold.at.ua/publ/zemlja_pokrita_shapkoju/1-1-0-15

Yottos – підтримай!