Одиниця порядності Нобелівського лауреата з Кропивницького

Секретний об’єкт, заборонена зона, «поштова скринька», Кіровоград-25, Челябінськ-40, Арзамас-16… Ці слова у радянські часи вимовляли пошепки і сторожко, бо за криптонімами та номерними містами ховалися важливі військово-оборонні та дослідницькі структури. Відповідно й люди, котрі там працювали, були надійно законспірованими. Вони ніде не світилися, не давали інтерв’ю, про їхнє життя не було відомо нічого – навіть якщо вони мали Нобелівські премії!

Таким був і академік Ігор Євгенович Тамм. 8 липня 2020 року минає 125 років з дня його народження. Лише в останні десятиліття життєпис ученого поступово розсекречується. Багато років біографію вченого досліджує завідувач кафедри технологій Центральноукраїнського педуніверситету імені Винниченка Микола Садовий. Він свого часу служив у місті Обнінську. Там проводилися наукові дослідження та експерименти, які трималися в таємниці. Тоді Микола Ілліч і почув про академіка Тамма, дізнався, що він тривалий час жив у нашому місті (тоді у Єлисаветграді) і зацікавився його життям та науковою діяльністю.

Дід та батько академіка мали скандинавсько-німецьке походження і свого часу займалися електрифікацією Єлисаветграда. Ігор закінчив чоловічу гімназію (тепер у тому приміщенні по вулиці Шевченка – обласне управління МНС, у радянські часи – будинок офіцерів). Вчився в Единбурзькому та Московському університетах. Якийсь час захоплювався політикою, був і депутатом, і делегатом. І за одну добу на станції Новоукраїнка зміг вирватися живим спочатку від денікінців, а потім від чекістів. Викладачем Таврійського університету Ігоря Тамма влаштували Фелікс Дзержинський та Надія Крупська. Згодом Ігор Євгенович тікав звідти від врангелівських військ. Відомий радянський учений Леонід Мандельштам забрав Тамма у Москву, де він зосередився на теоретичній фізиці.

Ігор Тамм – лауреат двох Державних премій Радянського Союзу (1946 р., 1953 р.) та Нобелівської премії, Герой Соціалістичної Праці. Нагороджений чотирма орденами Леніна (1953 р., 1954 р., 1956 р., 1965 р.), орденом Трудового Червоного Прапора (1945 р.), медалями. Був керівником однієї з наукових шкіл Академії наук СРСР.

У вересні 2012 року рішенням Кіровоградської міської ради йому було посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кіровограда».

У тому ж 2012 році у Кропивницькому було відкрито пам’ятник Ігорю Тамму. Автори – львівський скульптор Володимир Цісарик та кропивницький архітектор Віталій Кривенко. А ініціатором встановлення монументу та меценатом проєкту став Євгеній Бахмач – голова наглядової ради ПАТ НВП «Радій». Це підприємство розташоване на вулиці академіка Тамма і працює для ядерної галузі – цим же займався і Ігор Тамм.

– Він разом з Ігорем Курчатовим та Андрієм Сахаровим створили термоядерну зброю, і це тоді було вкрай необхідно для Радянського Союзу, – зазначає Євгеній Бахмач. – Адже США вже мали атомні бомби і скинули їх на японські міста Хіросіму та Нагасакі. І це в той час, коли воєнної потреби в цьому не було. Існувала небезпека, що американці можуть застосувати ядерну зброю і проти СРСР. А коли і в Радянському Союзі з’явилася така бомба, то встановився певний військовий паритет між двома державами. Отож виходить, що завдяки Тамму та його колегам ми багато років жили мирно.

У музеї історії «Радію» є унікальний експонат – документальний фільм «Один тамм» 1978 року випуску, де звучать записи виступів академіка Тамма і спогади його колег. «Один тамм» – це вигадана ними одиниця порядності. Манери, поведінка та вміння нашого земляка ладнати з людьми були взяті як взірець. Ігор Тамм був скромним, приязним, ввічливим і водночас романтичним – майже до 70-річного віку займався альпінізмом і підкорював 8-тисячні вершини.

Заступниця голови наглядової ради «Радію» Тетяна Смирнова підтримує постійні контакти з рідними нобелівського лауреата. Зокрема, з онуком Микитою Євгеновичем. Він до 125-річчя свого видатного дідуся випустив яскравий альбом, який обіцяє передати в наш краєзнавчий музей та на «Радій».

У Кропивницькому міг би бути й музей академіка Тамма. Причому не де-небудь, а в тому будинку, де жила його родина і він сам. Це двоповерхова споруда з червоної цегли у глибині двору за адресою м. Кропивницький, вулиця Шевченка, 46. Будинок належить іноземцеві, котрий повністю його занедбав. Це фактично аварійна руїна. Євгеній Бахмач, Микола Садовий та Василь Дзядух з «Кіровоградграніту» вели переговори про викуп будівлі та облаштування там музею Ігоря Тамма, але згоди досягти не вдалося.

…Смітником і туалетом є сьогодні будинок Таммів у відлюдному закутку центру міста. Між перекошеною стіною з вибитими вікнами і собачою будкою тут уціліла стара акація. Судячи з розмірів стовбура, вона цілком може бути ровесницею нашого видатного земляка…

Ніна Даниленко

http://chas-time.com.ua/liudyna/odynytsia-poriadnosti-nobelivskoho-laureata-z-kropyvnytskoho.html

і