В Україні було 4 ГОЛОДОМОРИ. Ізраїль жодного голодомору України геноцидом не визнав..

 

 

Рос.імперія нищила українців всіма засобами – війнами, голодоморами, революціями, переворотами, забороною рідної мови..+..+..

Голод в Україні 1921-1923р. На початок літа 1921 р. продовольчих запасів у селян вже не залишалося. 1921 від посухи загинуло 20 % засівів, в Миколаїв. губ. – 65 %, Катериносл. – 64 %, Запоріз. – 63 %, Одес. – 45 %, Донец. – 40 %, Кременчуцькій – 19 %. У степових губерніях пашня не повернула навіть засіяного зерна. Вирішальну роль в голоді 1921р.зіграла продрозверстка. У червні 1921, незважаючи на посуху в південних губерніях, політбюро ЦК КП(б)У постановило стягнути борги по продрозверстці минулих років у всіх без винятку губерніях республіки!!!! (КАТИ).. Столиці – Москва і Петроград, додатково отримали 138 тис. пудів зерна, але зернові запаси укр. селянства були вичерпані. Заради хлібопостачання рос. промислових центрів та Червоної армії продподатковий збір в УСРР було встановлено в розмірі 120 млн пудів. Податкові ставки в республіці порівняно з РСФРР були підвищені, а селяни неврожайних місцевостей не звільнялися від сплати податку, як це було в Росії. До РСФРР надійшло 40 % (1 млн пудів) продовольчого фонду держ.-громад. комісій допомоги голодуючим. Лише на поч. 1922 РНК РСФРР офіційно визнала існування голоду на Україні. Голодуючими були оголошені Запоріз. і Донец. губ. повністю; Дніпровський, Херсон., Миколаїв. пов. Миколаїв. губ.; Катериносл. і Новомоск. – Катериносл. губ.; Одес. і частково Тираспольський – Одес. губ.; Костянтиноградський і Кобеляцький – Полтав. губ. У січні 1922 р. кількість голодуючих сягнула 1890000 осіб, у березні – 3250000, в червні – 4103000. Керівники Кремля помітили, що голод пригнічує повстанську активність селянства. Саме через це вони дали вказівку не припиняти хлібозаготівлі в голодуючих районах України. Факт голоду на цих територіях замовчувався, бо «братня допомога» Росії виглядала б дивно, якби стало відомо, що в Україні також помирають голодні люди. Інформаційна блокада закінчилася тільки в січні 1922 р., коли в південних регіонах смертність набрала масового характеру. Більшовицька влада звернулася по допомогу до міжнародної спільноти. Як наслідок, було створено мережу гуманітарних установ, що спромоглися врятувати життя багатьох людей. Американська адміністрація допомоги (АРА) надала найбільшу частку допомоги – 180,9 млн. пайків. Окрім того, в Україні працювала місія Ф. Нансена та утворений у Берліні Міжнародний комітет допомоги голодуючим радянської Росії. Наприкінці 1922 р. масову смертність з голоду подолали завдяки допомозі міжнародних організацій.

Скориставшись цим, восени 1922 р. Москва спробувала розпочати світовий експорт зерна. З України вибрали 13,5 млн. зерна нового врожаю.

Завдяки поставкам хліба в Росію голод у південних регіонах України тривав ще в 1922 р. та протягом першої половини 1923 р.

До сьогодні кількість померлих з голоду 1921-1923 р. в Україні лишається невідомою.

 

Валентина Дружиніна

 

 

і