Як карантин «проявляє» національний характер?

Лише за першу добу обмежень вихідного дня зареєстрували близько тисячі порушень
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Корона вірус лавиною накриває Україну. Станом на 16 листопада в Україн за добу коронавірусну інфекцію виявлено у 9832 людей. Всього від початку пандемії в Україні офіційно підтверджено 545 689 випадків хвороби COVID-19. При цьому 244197 українців одужали, 9697 — померли. І кожен день динаміка лише зростає. За таких умов медичні установи не справляються з кількістю пацієнтів, а кисень, який необхідний пацієнтам із середньою і важкою формою захворювання, стає дефіцитом…

В такі ситуації уряд вирішує — «розірвати ланцюги передачі смертоносного вірусу», закривши українців вдома, але лише до 30 листопада і то на вихідні.

Соцмережи вибухнули кпинами: «то коронавірус підступно косив усіх в парках а тепер … на вихідних».

А вулиця вибухнула протестами. Найбільш обурені та занепокоєні представники культури, обслуговування та ресторанного бізнесу. Весняний локдаун не пережили щонайменше 20% підприємств. Інші були на крок від банкрутства.

Влада, по-перше, не пояснює, що буде далі, а, по-друге, впроваджує карантин зненацька. А заклади вже зробили закупи та розпланували роботу. Тож справедливо хочуть бодай якоїсь компенсації та рівноправного ставлення до всіх підприємців.

Де-ін-де місцева влада свій бізнес підтримала, як, наприклад, у Львові, Одесі, Сумах, Рівному, Дніпрі. Але там карантин наклався на другий тур місцевих виборів. А кандидатам у мери не хочеться напередодні втрачати електорат. Але є й міста, де виборів не буде, а голови все одно пручаються. Наприклад, Івано-Франківськ.

Десь місцеве керівництво стало на бік уряду, хоча геть нещодавно гостро виступали проти карантину, як наприклад, у Харкові. Традиційно бізнес не підтримав очільник Києва. А є міста, до прикладу, Кропивницький, де і влада, і бізнес хоч і не задоволені новацією, але її не бойкотуватимуть.

Але, постанова Кабміну — вагоміша, ніж місцеві рішення. Невиконання її дорівнює штрафу для бізнесу, який стартує від 17 тисяч гривень.

Лише за першу добу карантину вихідного дня — впродовж 15 листопада— зареєстрували близько тисячі порушень карантинних обмежень, звітує Національна поліція України.

Близько 20 тисяч правоохоронців залучено до контролю за виконанням заходів з посилення громадської безпеки та порядку на території країни. Зокрема, працювали 1 542 рейдові групи, які перевірили понад 17 тисяч суб’єктів господарювання. В результаті призупинено роботу 1 355 установ, діяльність яких забороняється у вихідні дні. З них 891 заклад сфери торговельного та побутового обслуговування населення, 416 закладів громадського харчування, 21 дискотеку і нічний клуб, 18 спортивних залів, фітнес-центрів і басейнів, шість торговельно-розважальних центрів, а також три установи, які надають послуги з розміщення осіб.

Мудрий український народ, який «звик» за роки бездержав’я вигадувати, як законно обійти обмеження, які йому «неподобається».

Бо чи знизить реально кількість нових захворювань локдаун на вихідні — невідомо, кажуть у Хмельницьку. А от що через це впаде економіка міста — знають точно. Тут побоюються, що через фінансові втрати не зможуть виплатити зарплати бюджетникам — тим самим медикам, які лікують хворих на COVID-19. В суботу 14 листопада у центрі міста працювали всі кав’ярні, і навіть можна було придбати обновки для модниць. Двері магазинів були зачинені, але їх відчиняли на стук.

Ще один спосіб — псевдо інтернет-торгівля. Магазини електроніки начебто зачинились, але працювали в режимі он-лайнового офлайну — тобто потенційні покупці за допомогою продавця замовляли товар через Інтернет, стоячи біля магазину.

У Києві здебільшого в центрі міста, на Хрещатику у багатьох закладах «повимикали» світло, на дверях повісили табличку «зачинено», але все-одно готували каву, обіди й вечері і приймали відвідувачів.  Працювали й точки продажу квітів, незважаючи на заборону, однак — лише на «самобслуговуванні» і приймали безготівкову оплату. Проігнорували обмеження і маленькі ятки біля метро, а також деякі перукарні.

У Дніпрі замість відкритої непокори скористалися варіантом «саботаж». Карантин на вихідні не впровадили, бо, за словами міського голови, комісія з питань техногенно-екологічної безпеки, яка має ухвалити рішення про обмеження, не зібралася. Її члени нібито захворіли, тому немає кворуму, щоб імплементувати рішення Кабміну.

Щось схоже сталось і в Одесі. Міська комісія з техбезпеки та надзвичайних ситуацій рішення не ухвалила.

У Тернополі власник ресторану і хостелу вирішив…перереєструвати свій бізнес на релігійну організацію. Хостел назвав монастирем, а ресторан церквою. Тепер у нього не їдять, а трапезують, і не номери, а келії.

Львів виявився найяскравішим на вигадки містом. Спочатку міська рада оголосила суботу і неділю робочими днями. І вранці всі підприємці в доброму гуморі вийшли на роботу. Але тут із перевірками з’явилася поліція. Начебто, санітарні дні на непродуктових ринках не допомогли найбільшим львівським базарам. Поліція влаштувала там справжню облаву. Із чотирьох закрили три.

На бунт мерів відреагував прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Він розкритикував дії очільників міст, які підтримали підприємців. Однак, сам пообіцяв останнім підтримку.

В Верховній Раді теж, очевидно, нарешті зрозуміли, що з кожною наступною облавою, відкритим кримінальним провадженням та збанкрутілим ресторатором втрачають легітимність, тож учора — 16 листопада — до Ради був внесений Проєкт постанови №4381 «Про рішення Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2020 року №1100 про посилення протиепідемічних заходів». Ініціаторами постанови виступили представники всіх політичних фракцій в Раді: «Слуга народу», «Голос», «Європейська Солідарність», «Батьківщина», ОПЗЖ.

У тексті постанови пропонується рекомендувати Кабміну протягом трьох календарних днів з дня набрання чинності цієї постанови переглянути і пом’якшити обмеження карантину «вихідного дня». Зокрема, ВР рекомендує переглянути заборону на: прийом відвідувачів суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе і т.п.); прийом відвідувачів в торговельно-розважальних центрах; прийом відвідувачів в інших установах розважальної діяльності; прийом відвідувачів суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність в сфері торговельного та побутового обслуговування населення; діяльність установ культури і проведення культурних масових заходів; прийом відвідувачів спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів.

Епідемії супроводжують людство вже кілька тисяч років — з часу переходу до землеробства і скотарства та, відповідно, скупченого способу життя. В густонаселеному світі з високою мобільністю неминучі нові прояви вірусів та бактерій, які, до того ж, постійно мутують. Пандемія  вірусу COVID-19 — це криза без сучасного прецеденту, і немає алгоритмів, які можна 100% назвати успішними чи неуспішними. Ситуація розвивається все швидше з кожною годиною, в країні за країною. В умовах такої невизначеності та непевності, основним завданням будь-якого уряду є збереження безпеки своїх громадян. Що, в принципі, й спробував зробити уряд України.  Так, він нам може не подобатися. Так, багато рішень за час корона кризи були прийнятті з запізненням, або й взагалі недолуго.  Так, серед представників влади багато «випадкових» для державної машини людей, які не поважили і не поважають правила, а тому  працює «Велюр» і «Мрія» перевозить псевдо-гуманітарний вантаж…  Але,  яка альтернатива? В 2014-му було зрозуміло, що чинна влада не зможе забезпечити захист територій від зелених чоловічків Кремля — так з’явились добровольці і волонтери на Донбасі. Навесні цього року, коли пандемія лише почала свою ходу на планеті, ЗМІ, «День» втому числі, описували позитивні приклади самоорганізації підприємців у боротьбі проти коронавірусу. Зрозуміло, що в українського бізнесу — а особливо малого та середнього невелика фінансова подушка безпеки. Зрозуміло, що перспектива банкрутства лякає. Однак, не можна робити вигляд, що + 12 тисяч інфікованих щодоби, яких нема де і кому  лікувати — це те, що нас не стосується…

Зрозуміло дві речі: ми повинні багато вивчити та дізнатись про новий штам коронавірусу, який так швидко змінив наше життя. А також необхідно багато чого дізнатись про те, як ми, як міжнародна та взаємопов’язана спільнота, повинні реагувати на кризу, що може спричинити глобальний зрив. І гумор — як і відремонтовані дороги — це звичайно добре, але  чи це ті речі, які допоможуть нам успішно побороти пандемію?

ВАЖЛИВО! ДЛЯ БІЗНЕСУ

Бізнес, який зазнає збитків від запровадження карантину вихідного дня, може спробувати компенсувати їх у судовому порядку, кажуть юристи.

28 серпня Конституційний суд ухвалив рішення у справі про оскарження введення урядом обмежувальних заходів через карантин.

Суд постановив, що деякі обмеження прав і свобод громадян на період дії карантину суперечать Конституції. Зазначається, що такі обмеження можуть встановлюватися лише актом Верховної Ради.

Чи відповідає Конституції введення обмежень для бізнесу? Це питання суд не розглядав.

Питання впровадження і функціонування карантину регулюється законом «Про захист населення від інфекційних хвороб», який передбачає, що карантин встановлює та скасовує уряд.

Саме уряд може тимчасово обмежити права фізичних та юридичних осіб і покласти на них додаткові обов’язки.

«Щоб компенсувати завдані збитки цим рішенням уряду, спочатку необхідно визнати цю постанову незаконною, а потім звертатися до суду за відшкодуванням своїх втрат», — вважає адвокат МATVIYIV & PARTNERS  Юлія Лукошкіна.

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День»

і

цікаве