Українці назвали найбільш знакову книгу доби Незалежності України

Голосуючи у проєкті “30 знакових книжок нашої Незалежності”, більшість українців віддали перевагу книзі “Справа Василя Стуса” Вахтанга Кіпіані, що вийшла у видавництві Vivat.

Про це повідомила директорка Українського інституту книги Олександра Коваль під час оголошення результатів голосування всеукраїнської інформаційно-просвітницької акції “30 знакових книжок нашої Незалежності”, передає Укрінформ.

“Акція зібрала 267 815 голосів, які віддали 34 797 українців за місяць голосування – з 15 вересня до 15 жовтня”, – зазначила Коваль, а також підкреслила, що за роки Незалежності було видано дуже багато книжок, понад 200 тисяч назв, “і якби не цих 200 тисяч, то не було би цього рейтингу”.

Олександра Коваль повідомила, що найбільше голосів набрали книжки:

  • Вахтанга Кіпіані “Справа Василя Стуса” (видавництво Vivat, 2019) — 9535
  • “Триста поезій” та “Записки українського самашедшого” Ліни Костенко (“А-ба-ба-га-ла-ма-га”, 2012 і 2010) — 8233 та 8086 голосів
  • “Чорний ворон” Василя Шкляра (“Клуб сімейного дозвілля”, 2009) — 6732 голосів
  • “Абетка” Івана Малковича (“А-ба-ба-га-ла-ма-га”, 1999) — 6343 голосів.

Також директорка Українського інституту книги зацитувала коментар до рейтингу міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка.

“Особисто я абсолютно погоджуюсь з таким топ-3. Подібні конкурси вкрай вагомі для промоції читання загалом. Вони фокусують увагу на українській книзі, українських авторах. Хочу вірити, що більшість зі списку тридцяти увійдуть до плану обов’язкового прочитання кожним українцем. Бо знайомство з ними однозначно дасть поштовх читати українську книгу українського автора ще більше”, – прокоментував Ткаченко.

Олександра Коваль зачитала всіх переможців рейтингу і дипломи вручала і авторам, і видавництвам. Зокрема, у першій “десятці” назвала видання “Україна. Історія” Ореста Субтельного, видавництво “Либідь”, 1991 рік (6 місце); “Солодка Даруся” Марії Матіос, “Піраміда”, 2004 (7 місце); “Ворошиловград” Сергія Жадана”, “Фоліо”, 2010 (8 місце); “Століття Якова” Володимира Лиса, “Клуб сімейного дозвілля”, 2010 (9 місце); “Ukraїner: Країна зсередини” Богдана Логвиненка, “Видавництво Старого Лева”, 2019 (10 місце).

Коваль також наголосила, що разом з Повним зібранням Стуса до ТОП-30 потрапили і повні видання творів Лесі Українки у 14 томах (Видавництво Волинського національного університету, 2021) — на 15-му місці і Тараса Шевченка у 12 томах (“Наукова думка”, 2001) — на 18-му.

“Повне зібрання творів Шевченка є в дуже в малій кількості бібліотек. Його неможливо ніде купити. І нам треба щось робити з усіма нашими класиками — видавати академічні видання творів. І це має обов’язково бути профінансовано державою. Я думаю, що Інститут книги обов’язково буде домагатися того, щоби щороку було профінансовано одне чи два академічних видання творів наших класиків, як давніших, так і ХХ століття. На це настав час”, – підкреслила вона.

Коваль також акцентувала, що метою проєкту було актуалізувати, переосмислити українську літературу. “Всі ці книжки треба перевидати, бо вони вартують того, щоби бути в кожній бібліотеці”, – сказала Коваль про всі 30 видань рейтингу.

Як зазначалося, за 30 найбільш значущих видань українці голосували із запропонованого довгого списку у 100 найменувань знакових книжок нашої Незалежності, який сформували експерти книговидавничої галузі, літературознавці, перекладачі, історики літератури разом з УІК. Серед зовнішніх експертів це Тамара Гундорова, Тетяна Трофименко, Ростислав Семків, Микола Рябчук, Софія Челяк, Ростислав Мельників, Дар’я Бадьйор, Олена Гусейнова, Таня Стус, Мирослава Прихода, Богдана Неборак, Ярослава Стріха, Ольга Герасим’юк.

Особливістю списку стало те, що до нього увійшли художні, науково-популярні та дитячі видання.

і

цікаве