Ціна “золотої акції” Коломойського. Чи введе Зеленський 1 грудня військовий стан

Ukrainian servicemen take part in a dril of the airborne troops taking place in Zhytomyr region on November 21, 2018. (Photo by SERGEI SUPINSKY / AFP) (Photo credit should read SERGEI SUPINSKY/AFP via Getty Images)

Якщо американці отримуватимуть нові підтвердження політичного альянсу між Зеленським і Коломойським, це точно не допоможе зміцненню довіри між Вашингтоном і Києвом.

Володимир Зеленський може оголосити указ про введення воєнного стану 1 грудня.

У соцмережах обговорюють очікуване запровадження воєнного стану 1 грудня. Як відомо, вранці 1 грудня Володимир Зеленський прибуде до парламенту з посланням про внутрішнє та зовнішнє становище України. Тому не можна виключати, що справді Зеленський не лише виступить із посланням, а й оголосить указ про введення воєнного стану.

Без Ради не обійтися

Згідно з Конституцією такий указ президента підлягає затвердженню Верховною Радою. У законі “Про правовий режим військового стану” йдеться, що президент, видавши указ, має негайно звернутися до Ради про затвердження указу та внести відповідний проект закону. Указ публікується разом із законом і набуває чинності одночасно з ним.

Таким чином, без Ради не обійтись ніяк. І якщо Зеленський справді задумав запровадити військовий стан, то 1 грудня, коли він особисто буде присутній у парламенті, — дуже зручний день для цього з погляду технічної організації процесу. Депутати можуть одразу ж, у присутності президента, ухвалити запропонований ним закон, що дозволить ввести його в дію максимально швидко.

Об’єктивно підстави запровадження військового стану є. Загроза нового російського вторгнення наростає. 23 листопада міністр оборони України Олексій Резніков повідомив, що було проведено обмін інформацією між розвідувальними спільнотами України, Великобританії та США та отримано однакові висновки. “Режим ризику через накопичення російських військ навколо України зрозумілий”, — резюмував міністр.

Навіщо це Зеленському

Однак, якщо загроза повномасштабної війни настільки висока, що потрібно вже зараз вводити воєнний стан, необхідно вживати ще багато інших заходів. Але складається враження, що Зеленський із усього списку обрав лише те, що посилює його владу, а решту не хоче. Насамперед — досі не видно жодної підготовки до великої війни з Росією. За ідеєю, разом із проектом закону про затвердження указу Зеленський мав би запропонувати Раді термінові зміни до держбюджету на 2021 р., щоб перенаправити гроші зі своїх улюблених піар-проектів на армію та зміцнення територіальної оборони. В іншому випадку це означатиме небажання Зеленського повною мірою готуватися до можливого вторгнення.

Також Зеленський зовсім не хоче домовлятися з патріотичною опозицією, хоч вона зараз могла б стати його природним союзником. Він не робить нічого для того, щоб відновлювати довіру військових та ветеранів, підірвану “Вагнергейтом”. І він категорично відмовляється задовольняти вимогу “Руху опору капітуляції” щодо звільнення Андрія Єрмака з посади керівника ВП. До речі, саме на 1 грудня призначено початок безстрокової акції протесту на Банковій у разі невиконання цієї вимоги. Організатори акції вже заявили, що військовий стан потрібний, щоб розігнати акцію.

“Золота акція” Коломойського

Зважаючи на таку комбінацію факторів, аж ніяк не очевидно, що Зеленський легко знайде в Раді 226 голосів для підтримки свого указу. Прокремлівська ОПЗЖ голосів, природно, не дасть, бо наполягатиме на необхідності виконати вимоги Путіна. “Європейська солідарність”, “Батьківщина”, “Голос” разом з об’єднанням “Розумна політика” всередині фракції “Слуга народу”, ймовірно, висунуть політичні вимоги (створення широкої коаліції, формування нового уряду, відставка Єрмака тощо), які Зеленський відкине .

У такому разі різко підвищиться ціна голосів гуртів “За майбутнє” та “Довіра”. Цією ситуацією, напевно, скористається Ігор Коломойський, з яким пов’язані кілька десятків депутатів — як із числа “слуг народу”, так і серед членів групи “За майбутнє” та позафракційних. Без цих голосів запровадження воєнного стану може бути провалено. А сам провал продемонструє втрату Зеленським контролю над Радою, що, поза сумнівом, призведе до чергового падіння його рейтингу.

Апетит у Коломойського великий. І його вже почали задовольняти. Так, 23 листопада Шостий апеляційний адміністративний суд відхилив апеляцію на рішення Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) від 29 березня, яке заборонило Антимонопольному комітету України використати отримані докази існування паливного картелю Коломойського. Нагадаємо, що це рішення ОАСК спричинило великий скандал, оскільки воно фактично скасовує рішення АМКУ про накладення на паливний картель Коломойського штрафу у розмірі 4,7 млрд грн. Резонанс був такий великий, що Зеленський 13 квітня вніс до парламенту законопроект про ліквідацію ОАСК і визначив його як невідкладний. З того часу минуло вже понад сім місяців, проте Зеленський чомусь не наполягає на якнайшвидшому розгляді його законопроекту, а “слуги народу” відповідно не поспішають. І ось тепер рішення ОАСК, яке позбавляє Коломойського штрафу в 4,7 млрд грн, підтверджено апеляційною інстанцією.

30 листопада очікується ще одна ключова подія: на зборах акціонерів “Укрнафти” має бути оформлене “розлучення” цієї компанії з “Нафтогазом України”. На порядку денному зборів 12 пунктом пропонується дати згоду на вчинення угоди між “Укрнафтою” та “Нафтогазом” — а саме мирової угоди в рамках судової справи №910/3660/18. За офіційною інформацією “Нафтогазу”, предметом спору у цій справі є 9,067 млрд куб. м природного газу. Це половина всіх обсягів у підземних сховищах України. Півмісяця тому з’явилися повідомлення, що за мировою угодою “Укрнафта” має отримати 3,5 млрд. куб. м газу. Це за нинішніми європейськими цінами близько $3,5 млрд, або 94 млрд грн.

Чимало Telegram-каналів розповідають із різними подробицями, що олігарх останніми тижнями фактично шантажує Банкову. Відчувши слабкість влади, він намагається всі суперечки вирішити на свою користь, погрожуючи інакше зміною редакційної політики “1+1”, коли його медіахолдинг почне відображати різні точки зору, у тому числі критичні стосовно Зеленського та “слуг народу”. Дійсно, зараз, коли спостерігається жорсткий конфлікт між Банковою та Рінатом Ахметовим, цінність лояльності Коломойського для Зе-команди різко зросла. На Банковій знають, що без підтримки телеканалу “1+1” рейтинг Зеленського та “слуг народу” може швидко обвалитися.

І якщо зараз команда Зеленського — Єрмака вирішила запровадити військовий стан, то олігарх, напевно, постарається отримати для себе максимальну вигоду. У цьому плані ключовою датою стане 30 листопада. Якщо Коломойський отримає бажаний обсяг газу, можна буде говорити про політичну угоду між олігархом та президентом.

Герой “Американської клептократії”

Ця угода навряд чи залишиться непоміченою у США. 23 листопада вийшла друком і почала продаватися на Amazon книга “Американська клептократія”. Автор книги — журналіст-розслідувач Кейсі Мішель, а передмову написав експерт Atlantic Council Андерс Ослунд.

“Два лиходія Мішеля — Теодоро “Теодорін” Нгема Обіанг Манге, син диктатора та узурпатора багатою нафтою Екваторіальної Гвінеї, та Ігор Коломойський, шахрайський український олігарх”, — пише Ослунд у передмові до книги. Він зазначає, що Коломойський скупив центр депресивного Клівленду, штат Огайо, та половину американської феросплавної промисловості на депресивному Середньому Заході.

“Більшість його грошей надійшла з депозитів у найбільшому приватному банку України, Приватбанку, співвласником якого був Коломойський. Коли український уряд націоналізував його у грудні 2016 року через очевидне шахрайство, з’ясувалося, що власники зняли з нього $5,5 млрд. Мішель зазначає, що Коломойський був головним спонсором нинішнього президента України Володимира Зеленського, що може бути причиною того, що досі український уряд не порушив кримінальну справу проти Коломойського”, — констатує Осланд і надалі додає: “Коломойський залишається головною силою в українській політиці”.

Якщо американці й надалі отримуватимуть нові підтвердження політичного альянсу між Зеленським і Коломойським, це точно не допоможе зміцненню довіри між Вашингтоном і Києвом. А така довіра в умовах російської загрози може бути життєво важливою.

Юрій Вишневський

і

цікаве