Погляд на майбутнє українсько-китайських відносини у короткостроковій перспективі

Китайський нейтралітет, а по-іншому позиція спостерігача, вже не викликає підвищеного інтересу ані в української аудиторії, ані у міжнародних експертів, як це було на початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. Навіть на прес-конференціях МЗС КНР на п’ятий місяць війни українська тематика майже не помітна. З початку агресії державні та приватні китайські компанії залишили Україну, а посольство тимчасово перемістилось до Львова, звідки лише один раз було чутно спілкування посла з пресою. За таких обставин природно замислитись над майбутнім українсько-китайських відносин, зокрема, зважаючи на здобуття нашою країною статусу кандидата в члени ЄС.

Протягом війни до очільників Китаю зверталися неодноразово як українські, так і міжнародні політики. Українські експерти покладали надії, що заяви лідера КНР щодо її активної ролі у припиненні війни та недопущення ескалації конфлікту будуть мати практичні кроки. Але участь китайських дипломатів залишається непомітною, хоча 24 лютого посольство КНР та ще 6 тисяч громадян Китаю перебували в Україні, тобто переживали на ряду з українцями емоції війни. Евакуація була доволі складною. Про підтримку китайців, які потребували переміщення в безпечні регіони, просив особисто очільник МЗС КНР Ван Ї під час телефонної розмови з паном Кулебою.

Результат голосування по резолюції Генеральної Асамблеї ООН за засудження вторгнення Росії в Україну на екрані під час засідання в Нью-Йорку, 24 березня, 2022. Китай утримався від засудження Росії.

Фото: EPA/UPG

Результат голосування по резолюції Генеральної Асамблеї ООН за засудження вторгнення Росії в Україну на екрані під час засідання в Нью-Йорку, 24 березня, 2022. Китай утримався від засудження Росії.

Китай не визнав російське вторгнення агресією та утримався при голосуванні за резолюцію ООН «Гуманітарні наслідки агресії проти України». Китайський бізнес мав неабиякі інтереси в Україні, особливо в аграрній сфері. Об’єкти української інфраструктури перебувають під постійними обстрілами з боку РФ. Завод китайського представництва COFCO біля Маріуполя також зазнав пошкодження, про що писав Bloomberg на початку квітня. Уряд КНР не вдався до жодних дій, щоб захистити свої активи. Китайські представники також не беруть участі в процесах щодо розблокування українських портів та відновлення експорту законтрактованого продовольства, зокрема зернових та олійних культур. ООН виступила з заявою про загрозу світової продовольчої кризи і, як наслідок, зростання голоду в світі. Для Китаю, який активно просуває концепцію спільноти єдиної долі людства, захист інтересів провідного постачальника продовольства мав би логічне пояснення.

Експерти Української асоціації китаєзнавців, які активно слідкують за китайськими офіційними та неофіційними медіа, встановили, що українська війна висвітлюється в Китаї через призму російської пропаганди. Китайські репортери, такі як Лю Юйгуан, Лі Цзяньхуа та ряд інших, працюють не завжди законно на окупованих територіях з боку військ ЛДНР та РФ, спілкуються та фотографуються з російськими військовими. Такі дії не можна назвати журналістикою, а їхнє перебування в окупованих українських містах є злочином.

В той же час репортажі китайських журналістів на підконтрольних Україні територіях були майже відсутні перші два місяця війни. Наскільки відомо, журналісти Сіньхуа та інших інформаційних ресурсів тривалий час були в евакуації в Румунії або частково у Львові та не висвітлювали події, що сталися в Ірпені та Бучі тоді, коли Київська область стала епіцентром подій для світових провідних ЗМІ. Зафіксовані факти демонстрації карти України без позначення її кордонів на каналі CCTV, а також факти позначення українських міст Донецьк та Маріуполь як міст, що буцімто належать Росії, на метеорологічних платформах.

У Китаї важко отримати дозвіл на проведення публічних масових заходів. Але останніми місяцями навіть культурні заходи для невеликої кількості людей в підтримку України категорично заборонялись. До громадян України періодично навідуються співробітники громадського порядку. Є факти блокування їхніх акаунтів в соціальних мережах. Такий самий тиск зазнають громадяни Китаю, які поширюють правдиву, відмінну від російської пропаганди, інформацію щодо війни в Україні. Як приклад – китаєць Ван Цзісянь. Усі його акаунти заблоковані, були випадки погроз зі сторони китайської влади.

Усі ці факти поруч з оголошеним нейтралітетом щодо війни формують негативний імідж Китаю в українському суспільстві.

23 червня було проведено перший вебінар “Українська платформа з сучасного Китаю” за участі міжнародних та українських експертів, присвячений обговоренню російського вторгнення та перспективам взаємовідносин з Піднебесною. Учасники вебінару погодились, що позицію КНР щодо війни в Україні слід називати антиамериканською, а не проросійською. Китайське прагнення за будь-яких обставин «зберегти обличчя» сформувало стриману риторику офіційного Пекіна та легітимізувало відмову від прямої допомоги Москві та активної підтримки Києва.

Експерти обмінялись думками щодо широкомасштабного вторгнення РФ в Україну, яке руйнує світовий порядок, провокує хаос на континенті та не приносить зиску жодній країні, включаючи Китай, який грає роль провідного глобаліста. Американський вчений, професор Інституту міжнародних досліджень Фрімана Споглі Стенфордського університету наголосив, що Китай підвищує значення своєї дружби з Росією лише з метою побудови противаги США.

КНР наполягає на тому, щоб Вашингтон та Європа робили поступки та продовжували підтримувати китайський розвиток, а в обмін на це обіцяють послабити зв’язки з Росією. Іншими словами, Китай спробував сформувати свою позицію по відношенню до України шляхом шантажу країн Заходу. Вашингтон вже оголосив про пом’якшення санкційної політики. Рішення має бути оприлюднене цього місяця.

На думку китайського вченого, директора китайської програми Центра Картера Лю Явея, Піднебесна жодним чином не сприяє захисту суверенітету України, хоча питання територіальної цілісності завжди були фундаментальною цінністю для КНР. Лю Явей не погоджується з думкою, що війна в Україні спричиняє залежність Росії від Китаю та прогнозує, що у разі програшу Путіна РФ усіляко намагатиметься відновити зв’язки із Заходом, швидко забувши про «дружбу без кордонів» з КНР.

Лю Явей висловив думку, що війна в Україні могла б об’єднати американські та китайські зусилля задля завершення війни, але США не роблять для цього необхідних кроків. Вчений зазначив, що Китай не буде підтримувати бойовиків на Донбасі, так само, як він не визнав анексію Криму. Про це також зазначив Іван Ус, головний консультант сектора зовнішньоекономічних відносин відділу зовнішньоекономічної політики Національного інституту стратегічних досліджень, згадавши заяву президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва на Петербурзькому міжнародному економічному форумі щодо невизнання самопроголошених Л/ДНР, як неофіційну позицію Пекіна.

Здобутий Україною статус кандидата в члени ЄС та зближення США та країн Європи через війну в Україні беззаперечно вплине на китайську політику відносно України, і позиція Китаю буде кардинально переглянута у разі перемоги нашої держави, про що зазначив Дмитро Єфремов, член правління Української асоціації китаєзнавців, експерт Інституту досліджень сучасного Китаю імені Бориса Курца. Китай жодним чином не є бенефіціаром цієї війни, бо у світі збільшується попит на безпеку, а не на економічний розвиток, на якому базується китайська ініціатива «Один пояс, один шлях».

Китай це розуміє. Лідер КНР Сі Цзіньпін на Діловому форму БРІКС в червні говорив про ініціативу Глобальної безпеки (так званого Безпекового поясу та шляху). Уна Александра Берзина-Черенкова, директорка Центру китайських досліджень Ризького університету ім. Страдиня вважає, що Китай використовує війну в Європі для просування своєї нової безпекової ініціативи на противагу американській архітектурі безпеки, перш за все зближуючись з країнами АСЕАН.

Китайське розуміння функції НАТО як інструменту політичного впливу, збагачення США, а також чинника зміни балансу сил в Європі повністю збігається з російською риторикою. Вікінг Боман, аналітик Шведського державного центру дослідження Китаю, підкреслив, що на думку КНР саме США винні в конфлікті в Україні та у погіршенні китайсько-європейських відносин. Можливо спрогнозувати, що Китай сприйматиме післявоєнну Україну як частину європейського економічного простору, де відносини з Північноатлантичним альянсом будуть мати характер особливого позаблокового партнерства. В цьому контексті варто згадати, що 14 червня в Брюсселі на Саміті НАТО оголосили, що зростання Китаю кидає виклик інтересам, цінностям та безпеці альянсу.

Політичного діалогу на високому рівні між Києвом та Пекіном не було з 2013 року, Китай не відгукнувся на непрямі звернення президента України Володимира Зеленського до китайського лідера під час війни, тому, ймовірно, не буде активізації політичних відносин і після перемоги. Партнерство між країнами, яке раніше називалось стратегічним, скоріш за все, обмежиться торговельно-економічним співробітництвом, фокусуючись на сировинній продовольчій товарній групі та науково-освітніх обмінах. Піднебесна намагатиметься доєднатись до західних партнерів у післявоєнній відбудові України, про що вже точаться розмови в експертному середовищі. Однак вже очевидно, що китайські підрядники братимуть в цьому участь по залишковому принципу. Для відновлення статусу стратегічного партнерства українсько-китайські відносини потребуватимуть повного перезавантаження. Але в короткостроковій перспективі про це не йдеться.

Віта Голод Віта Голод , голова правління Української асоціації китаєзнавців

і

цікаве