Бюджет війни: як Україна фінансувала видатки у 2022 році

Ніхто в сучасному світі не знає, як має працювати економіка під час війни. Вивчення досвіду управління публічними фінансами України після 24 лютого 2022 року, скоріш за все, стане обов’язковою частиною програми в економічних школах. І якщо військові експерти світу захоплюються нашими успіхами на полі бою, то макроекономісти — тим, як вдалося профінансувати бюджет України.

Коротко, дивлячись ретроспективно на фінанси країни у 2022-му, можна сміливо сказати, що з погляду макроекономічної стабільності ми пройшли рік достатньо успішно. Про це пише у своїй статті у виданні LB.ua народний депутат України Ярослав Железняк.

З яких надходжень Україна наповнювала бюджет?

За 2022 рік, рік війни, у бюджет надійшло 1491,1 млрд грн, які НЕ треба повертати.

З них по надходженнях:

Гранти: 480,6 млрд грн. Тобто кошти донорів, які нам подарували.

Також податки та збори:

  • ПДВ з ввезених товарів: 253 млрд грн;
  • внутрішній ПДВ: 213,9 млрд грн;
  • ПДФО та військовий збір: 148,4 млрд грн;
  • податок на прибуток підприємств: 117 млрд грн;
  • рента на надра: 81 млрд грн;
  • акциз: 78,9 млрд грн;
  • мита: 21 млрд грн.

Ще було відшкодовано ПДВ: 84,6 млрд грн.

До цього держава додала запозичення за 2022 рік, які склали 1261,1 млрд грн.

Від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 666,9 млрд грн, у тому числі в іноземній валюті 103,9 млрд грн:

– шляхом випуску військових ОВДП залучено 597,2 млрд грн;

– НБУ надрукував ще 400,0 млрд гривень.

Із зовнішніх джерел у вигляді кредитів (які треба буде повертати) залучено 564,2 млрд грн.

Якщо взяти саме час війни (24 лютого – 31 грудня 2022), то головні джерела фінансування виглядають так:

На першому місці – гранти та кредити від зовнішніх партнерів: $31,2 млрд, або приблизно 1100 млрд грн.

Друге місце – податки + митниця + держпідприємства, які сукупно дали приблизно 867,6 млрд грн.

Третє – Нацбанк: 400 друк + 19 прибуток = 419 млрд грн.

Четверте – купівля військових ОВДП банками, юрособами та громадянами = 250,7 млрд грн.

Які були видатки?

Видатки бюджету у воєнний 2022 рік склали 2 410 млрд грн.

Тобто майже на трильйон більше, ніж планували витратити в мирний час. Сам бюджет виконали з фактичним дефіцитом – 909,5 млрд грн (а мав бути 1399,5 млрд грн).

Найбільші видатки очікувано були у грудні 2022-го, коли закривалися всі борги, а саме 330,5 млрд грн.

Платежі з погашення державного боргу за 2022 рік склали 448,6 млрд грн, платежі з обслуговування – 156,5 млрд грн.

Які обмеження щодо бюджету війни?

Увесь рік Україна стикалася з дуже важким обмеженням у публічних фінансах – неможливістю фінансувати військові видатки за рахунок коштів, залучених від міжнародних партнерів. Саме тому наші внутрішні ресурси були такі важливі, незважаючи на $31,2 млрд зовнішньої допомоги.

Щодо податкових надходжень:

Бізнес заплатив 694,4 млрд грн за 2022 рік. Цим можна пишатися.

Це 99,4% від того, що було заплановано на рік у мирний час, і на 80 млрд грн більше, ніж у мирний 2021 рік.

Наші підприємці – герої, які при падінні економіки, наявності законної можливості не платити податки та податкових пільг підтримали бюджет та армію.

За час війни (24 лютого – 31 грудня) – 602 млрд грн:

➕ Найкращим місяцем був березень – надходження склали 120 млрд грн. Тут нічого дивного, наперед сплатили дивіденди держкомпанії та податки наперед.

➖ Найгіршим був червень – надходження лише 45 млрд грн. Теж особливість періоду, ну і наздогнали передоплати.

Із цікавого: найгіршим місяцем року був ще мирний січень 2022-го, який приніс 43,2 млрд.

Щодо митних надходжень:

Митниця стала тотальним розчаруванням, прикладом неефективності та корупції.

Виконали від запланованих 528 млрд лише 300,8 млрд грн, або 56,9%.

Так, на їхню роботу теж вплинула війна. І втрата транзиту. І митні пільги. І обмеження експорту. Але:

1. План – 44 млрд на місяць – митниця не виконала жодного місяця.

2. На користь митних платежів дуже зіграла девальвація та інфляція. Але в результаті цього не бачимо.

3. Майже всі митні пільги скасували в липні. Але результат бачите на графіку.

За час війни (24 лютого – 31 грудня) принесла 226,4 млрд грн:

➕ Найкращим місяцем став грудень, у якому надходження склали 36,7 млрд грн.

➖ Найгіршим – березень, коли митниця принесла в бюджет лише 7,7 млрд грн. Теж логічно, перший місяць війни + звільнений імпорт.

За рік найкращим місяцем був лютий 2022-го – приніс 39,6 млрд грн.

Сподіваємося, що у 2023-му будуть зроблені кадрові рішення.

А що приватизація?

Приватизація та оренда держмайна не дали значного внеску в бюджет за минулий рік.

Тут і сам факт війни впливає, і те, що тільки з середини серпня перезапустили малу приватизацію, а велика фактично заблокована.

Загалом за 2022-й приватизація принесла (перераховано в бюджет) +1,7 млрд грн

Ще орендарі державного майна перерахували +0,57 млрд грн.

Для порівняння: у мирний 2021-й сума надходжень від приватизації (малої і великої) була +5,1 млрд грн.

Міжнародні резерви

У ще мирному січні 2022-го наші резерви складали 30,9 млрд доларів. За день до початку війни, у лютому 2022-го, вони складали менш ніж 28 млрд. А вже після початку війни, через значні надходження від партнерів, резерви в листопаді 2022-го перевищили довоєнний рівень і склали майже 28 млрд.

Очікується, що вже в січень 2023-го ми увійдемо з резервами знову майже 30 млрд.

Замість висновку

Для України 2022-й залишиться найскладнішим роком в історії. Для її економіки теж. Але як ніхто не очікував таких воєнних успіхів наших воїнів, так і у світі не очікували такої макроекономічної стійкості країни у війні. У 2023-й ми зайшли з попередньою програмою МВФ, із зарезервованими вже під нас $28 млрд допомоги від США та ЄС, з розумінням про надходження ще десятка мільярдів.

Головне – не розслаблятися.

Головними викликами року є внутрішні проблеми: митниця, яка, очевидно, має структурні та кадрові проблеми, через що бюджет втрачає десятки (якщо не сотні) мільярдів грн. Ба більше, неефективна робота на кордоні призводить до затримки експорту, що є важливою складовою сучасної економіки.

Те саме стосується іншого аутсайдера розвитку економіки України – БЕБ. Новий орган, який запрацював у 2022-му, мав стати прикладом оновлення і позбутися репутації податкової міліції, в результаті позбувся тільки назви, а 80% співробітників залишив без змін. Саме формування органу перетворилося в кулуарну боротьбу кланів, де три групи впливу намагалися завести максимальну кількість своїх людей, прокурорів, міліціонерів та експодатківців. І не дивно, що за цим не помітили, як у 2022-му частка нелегального обігу цигарок сягнула 22% (що завдало державі щонайменше 20 млрд грн збитків), гральний бізнес заплатив з обіцяних мільярдів тільки 50 млн грн, а на вулицях країни знову з’явилися нелегальні АЗС.

Тому у 2023-му треба сконцентрувати більше зусиль на ефективному використанні внутрішніх ресурсів, адже, як і минулого року, саме їхнім коштом ми далі фінансуємо фронт.

і

цікаве