КРОПИВНИЦЬКИЙ - live

МОЗ не рекомендує – онкоцентр купує, Або Як політика грає з онкологією на Кіровоградщині

У понеділок, 6 березня, Кіровоградська обласна рада розгляне листа народних депутатів України про закупівлю обладнання для опромінення онкохворих, із яким вони звернулися до Міністерства охорони здоров’я і Кіровоградської обласної військової адміністрації. ОВА вирішила винести це питання на розсуд депутатів. Хоча ще в листопаді отримала листа, в якому МОЗ не рекомендує закуповувати гамма-терапевтичний апарат. Та керівництво онкоцентру переконувало, що це оптимальний варіант за ціною і якістю, й вирішило придбати за 48,5 мільйонів гривень з обласного бюджету саме його. Ще за 8 мільйонів гривень збудує під нього бункер. А згодом планує купити додатково коліматор для дистанційного опромінення. Але з огляду на “підкилимну” активність перед сесією, головним її питанням стане не радіологічне лікування онкохворих, а кадрові зміни. Й не в онкоцентрі, керівник якого ще недавно “голосно” заявляв про утиски з боку голови облради. Чому довкола медичного обладнання стільки галасу, як політики використовують чутливу онкологічну тему, чому більшість комунальних онкоцентрів переходять на опромінення лінійними прискорювачами, а в нашій області онкохворі повинні задовольнятися старою технологією на новому кобальтовому апараті  — читайте далі у нашій рубриці “Війна і гроші”.

МОЗ не рекомендує – онкоцентр купує, Або Як політика грає з онкологією на Кіровоградщині

 

 

Онкоцентр як привід

Ті, хто читав останні дописи генерального директора Обласного клінічного онкоцентру Костянтина Яриніча у фейсбуці та його коментарі у ЗМІ, знають, що листи народних депутатів до МОЗ і ОВА про закупівлю обладнання він пов’язує з головою обласної ради.

Сергій Шульга у відповідь пожартував, що той йому лестить, якщо вважає, що він міг вплинути на 13 депутатів Верховної Ради. Тим більше, що серед них немає жодного від нашої області. Поки єдине, що їх явно поєднує з Сергієм Шульгою — політична партія “Слуга народу”. Але це сьогодні такий же привід говорити про його причетність до цього листа, як і середня температура по палаті для встановлення хворим діагнозу. Чи не єдине, що не викликає сумнівів у публічних заявах Костянтина Яриніча — згадані “слуги народу” не мають жодного стосунку до медицини. І те, що вони зацікавилися закупівлею обладнання на Кіровоградщині, дійсно виглядає підозріло.

У цьому контексті згадується розслідування журналістів “BBC Україна” про те, як  хто тільки не пхав носа в закупівлі лінійних прискорювачів в інших областях в інтересах одного і того ж постачальника.

Та це зовсім не означає, що гамма-терапевтичний апарат чи так званий “кобальтовий” справді оптимальний варіант.

Але крім уваги нардепів до нашого онкоцентру, якому, між іншим, бракує не тільки лінійного прискорювача, не можуть не дивувати й заяви Костянтина Яриніча.

Наприклад, у відкритому листі до депутатів обласної ради й керівництва ОВА від 16 лютого він пише, що дії голови облради поставили під загрозу договір із Національною службою здоров’я на 60 млн грн і надання пацієнтам радіологічного лікування.

На той момент онкоцентр, як можна побачити на сайті НСЗУ, вже підписав договір на цей пакет послуг на 70 млн 887 тис. грн.

МОЗ не рекомендує – онкоцентр купує, Або Як політика грає з онкологією на Кіровоградщині

І з обласного бюджету також уже частково проплатили вартість нового обладнання.  Тому дивно, що сигнал “SOS!” пролунав тільки зараз. Акурат, коли в кулуарах заговорили про сесію.

Та тих, кому проблема раку знайома не з чуток, неабияк спантеличила заява, що Сергій Шульга нібито пропонував лікувати пацієнтів радіологічного відділення в приватній клініці. Вочевидь, мова йде про “Томоклініку”, оскільки крім онкоцентру в нашій області тільки вона уклала договір із НСЗУ про радіологічне лікування і має два лінійні прискорювачі. І хоча це означає, що послуга з опромінення тут  також має бути безплатною, навряд чи хтось у здоровому глузді пішов би на експеримент і позбавив єдиний спеціалізований заклад, який надає комплексну допомогу онкохворим, 40% фінансування.  Бо це рівнозначно його знищенню і політичному самогубству. Кращого подарунку опозиції не придумаєш. Тим паче коли на місце голови обласної ради зазіхають навіть однопартійці.

Тому ми поцікавилися в членів депутатської комісії з питань охорони здоров’я, що їм відомо про наміри Сергія Шульги передати пацієнтів онкоцентру в “приватні руки”. На що голова комісії Лариса Андрєєва і заступник голови комісії Геннадій Сябренко зазначили, що в їхній присутності про це мова не йшла. За словами депутатки з цієї ж комісії Ірини Чемерис, під час обговорення закупівлі обладнання для онкоцентру лунали різні пропозиції. Зокрема, й про можливість опромінення онкохворих у приватній клініці. Однак, чи йшлося про закриття радіологічного відділення, — не зрозуміло.

“Це було вже давно і мені зараз складно згадати подробиці”, — пояснила вона.

Голова обласної ради Сергій Шульга під час брифінгу розповів журналістам, що коли ініціював перевірку в онкоцентрі, не очікував такої реакції Костянтина Яриніча. Каже, що контрольно-ревізійний відділ створено ще при колишньому голові обласної ради Олександру Чорноіваненку. Тож аудити комунальних підприємств, підпорядкованих обласній раді, не його нововведення. Приводом для перевірки стала закупівля радіологічного обладнання, що тягнеться вже майже два роки.

У листопаді 2021-го переможцем тендеру стала компанія “Євромедпроект” із російським власником, з якою онкоцентр навіть після повномасштабного вторгнення рф в Україну підписав кілька додаткових угод про відтермінування постачання обладнання. Нашим колегам Костянтин Яриніч пояснив, що на той час не було нормативних обмежень щодо такої співпраці, і що власник живе і сплачує податки в Україні. Проте Держаудитслужба зажадала розірвання договору та повернення передоплати через зв’язок підприємства з країною-агресором.

МОЗ не рекомендує – онкоцентр купує, Або Як політика грає з онкологією на Кіровоградщині

Тож у 2022-ому онкоцентр проводить ще один тендер, переможцем якого стало ТОВ “Радіо-Мед”. Договір на постачання апарату “TERABALT” чеського виробництва підписано 23 грудня минулого року. Але в Сергія Шульги є перестороги й щодо нинішнього постачальника, який, за його словами, фігурує в кримінальних провадженнях, і до самого  апарату. Бо джерелом випромінення його є кобальт-60, що виробляють у росії.

“У нас є побоювання, що ми заплатимо великі гроші, а люди не отримають послугу”, – пояснює він.

Однак на сесію обласної ради з великою ймовірністю винесуть питання про звільнення з посади саме Сергія Шульги. Тут і може стати в пригоді як привід відкритий лист Костянтина Яриніча до депутатів і голови ОВА Андрія Райковича.

Країна недолікована, заклад — недооснащений

Власне, ви можете не цікавитися політикою, хто очолює обласну раду й онкологічний центр та чому вони сьогодні ламають списи. Але якщо проблема раку торкнулася вас особисто або когось із рідних, то, швидше за все, ви зацікавитеся, чому Кіровоградщина одна з п’яти областей, де комунальний онкологічний заклад не має лінійного прискорювача.

За словами, голови обласної ради Сергія Шульги, таке обладнання дорожче, але ефективніше. Тому Костянтину Яринічу пропонували, як один із варіантів, придбати його в лізинг.

Цікаво, що про відсутність  сучасного  радіологічного обладання  останній згадав, коли повернувся на посаду керівника онкоцентру після каденції у Верховній Раді, до якої обирався під гаслом “Доктор, що йде лікувати країну”.

І як народний депутат виступав за розвиток державно-приватного партнерства в медицині. Справжнім проривом він назвав відкриття на території Кіровоградського обласного онкодиспансеру “Українського центру томотерапії” (“Томоклініки”) й співпрацю комунального та приватного закладів. Пізніше виступав за приватизацію центром томотерапії тисячі квадратних метрів онкоцентру.

Також кілька років тому “Слідство Інфо” писало, що через відсутність в онкоцентрі сучасного томографа, заклад провів тендер на надання послуг із комп’ютерної томографії пацієнтам серед приватних медфірм, співзасновницею двох із яких значилася одна і та ж людина – Коваленко Ніна Петрівна. Одна з них, “МРТ Еліт”, і виграла тендер на 1,65 мільйона гривень. Та в коментарі “Без купюр” Ніна Коваленко тоді зазначила, що вона лише бухгалтер у цих фірмах. І підтвердила, що за дивним збігом обставин також працює бухгалтером у стоматологічній клініці дружини Костянтина Яриніча…

Тим часом онкологічні заклади в інших областях намагалися розвивати власний потенціал, а не приватних клінік, і замінювали гамма-терапевтичні апарати на лінійні прискорювачі.

У 2020-му Костянтин Яриніч звернувся до тодішнього голови обласної ради Олександра Чорноіваненка з проханням виділити на сесії кошти на кобальтовий апарат “TERABALT”. Тоді питання з цього приводу до нього не виникали.

Сьогодні ж відомо, що МОЗ не рекомендує купувати гамма-терапевтичні апарати. Зокрема, в листі Міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка голові Кіровоградської обласної військової адміністрації Андрію Райковичу йдеться про те,  що такі апарати замінюють на лінійні прискорювачі. Оскільки вони мають кращі показники клінічної  ефективності, генерують випромінювання більшої потужності й точності, не вражають здорові тканини та не виробляють радіоактивні відходи.  До слова, у січні онкоцентр провів закупівлю послуг із їх захоронення на 3,6 млн грн.

Крім того, в листі міністр згадує і про складнощі з перезарядкою джерел іонізуючого випромінювання.

“На думку МОЗ, використання  застарілих гамма-терапевтичних апаратів може бути обґрунтоване відсутністю лінійного прискорювача, однак закупівля нових є  недоцільною”, – йдеться в листі Віктора Ляшка.

За даними МОЗ, на кінець минулого року в Україні налічувалося 58 кобальтових апаратів та 42 лінійні прискорювачі. За інформацією Української асоціації медичних фізиків, 18 із 58 кобальтових апаратів, які вказує МОЗ, наразі не працюють. Із 42 лінійних прискорювачів – підключені, як мінімум, 36. Тобто співвідношення гамма-апаратів та лінійників, що працюють, близьке до 50 на 50%.

Та в коментарі нашому виданню Костянтин Яриніч заявив, що сьогодні все ще 80%  процедур в Україні проводять на гаматерапевтичному обладнанні.

“Це лікування передбачене стандартами пакетів НСЗУ. Є інше, з коефіцієнтами. Лінійні прискорювачі. Але на ньому ми не зможемо пролікувати більшість пацієнтів через меншу пропускну спроможність. Для цього, за нашими розрахунками, потрібно 2,5 прискорювачі. Ціна такого комплекту складає більше 200 млн грн. В обласному бюджеті немає таких коштів. Крім того гамма-терапевтичне обладнання нового покоління виконує ті самі функції завдяки так званому коліматору (купуватимуть додатково, – ред.), який окреслює межі пухлини для опромінення”, – сказав він.

Він також зауважив, що для роботи лінійного прискорювача під час перебоїв із електроенергією потрібне потужне джерело живлення, тоді як для гамма-терапевтичного обладнання достатньо невеликого генератора. Серед інших аргументів, він назвав брак в Україні запчастин та фахівців для обслуговування лінійних прискорювачів.

За умовами НСЗУ до пакету радіологічних послуг гамма-терапевтичний апарат сьогодні справді вказано як основне обладання, а лінійний прискорювач – як додаткове.

Та щоб скласти об’єктивну думку, “Без купюр” звернувся до фахівців із інших областей, які мають досвід використання обох видів обладання.

“У нас наразі два лінійні прискорювачі і гама-терапевтичний апарат”, – розповів у коментарі нашому виданню головний лікар Рівненського обласного протипухлинного центру Григорій Максим’як. – “Кожен апарат має свої показання і протипоказання. Тому що паліативну терапію краще робити на гамма-апараті. Не радикальну – на лінійному прискорювачі. Під час відключення світла звісно виникають проблеми, як із усіма апаратами. Але в нас є блоки безперебійного живлення для лінійних прискорювачів. Вони дозволяють коректно їх відключити.  Чи більша пропускна спроможність у гамма-терапевтичних апаратів? Не обов’язково. Це залежить від методики проведення опроміненення”.  

За словами завідувачки променевого відділення Закарпатського протипухлинного центру Ярини Федурці, у них також уже два лінійні прискорювачі, гамма-терапевтичні апарати наразі не використовують.

Все одно, що евакуювати бійця на підводі

“Я згоден з тим, що пропускна спроможність гамма-терапевтичних апаратів вища, ніж лінійних прискорювачів. Але більша вона виключно за рахунок того, що якість лікування в рази нижча. Тому країни високого рівня розвитку відмовляються від кобальтових апаратів. Нові ніхто не купує. Ще подекуди залишаються старі, які можна перезарядити. Аналогічна тенденція сьогодні простежується і в Україні. МОЗ також збирається невдовзі закуповувати лінійні прискорювачі”, – каже голова Української асоціації медичних фізиків Руслан Зелінський.

Щодо відсутності фахівців, які обслуговують лінійні прискорювачі, то, за його словами, це не відповідає дійсності.

 “В Україні є офіційні представники кожної компанії-виробника апаратів для променевої терапії, які мають своїх інженерів із обслуговування.  У нас більша проблема зі кобальтовими апаратами радянського виробництва. Оскільки їх потрібно перезаряджати джерелами, які експортувалися з росії”, – каже Руслан Зелінський. – “За міжнародними рекомендаціями кобальтовий апарат повинен працювати з одним джереломне більше 5 років. А його заміна і захоронення відпрацьованого коштують не мало. З часом, коли джерело опромінення вичерпується, відповідно і час лікування зростає. На жаль, в Україні через брак коштів були випадки, коли кобальтові джерела працювали не 5 років, а 7 і більше років. Чим більше його використовували, тим більшою була тривалість лікування. Тобто в таких випадках одну людину могли лікувати замість 2 хвилин до 20”.

Щодо апеляцій до ціни лінійного прискорювача і обслуговування, то вони, безперечно вищі, але і якість лікування, за його словами, неможливо порівнювати.

“Потрібно розуміти, що кобальтовий апарат – це економія на якості лікування пацієнта. На ньому не можна реалізовувати міжнародні протоколи лікування. Це як транспортувати пораненого бійця з поля бою не на автомобілі, а на підводі з кіньми”, – порівнює Руслан Зелінський.

До того ж за один пролікований випадок на кобальтоваму апараті держава платить закладам 51 тисячу гривень, а за аналогічну послугу на лінійнику – 77 тисяч гривень.

На сьогодні, за інформацією голови Української асоціації медичних фізиків, в Україні лише 5 комунальних онкоцентрів не мають лінійних прискорювачів. І тільки на Кіровоградщині вирішили придбати гамма-терапевтичний апарат.

і

цікаве