Читаємо в мрежі Фейсбук переможні дописи «славного міського голови» Новоукраїнки:
«Шановні новоукраїнці! На випадок блек-ауту ми відкрили ще 2 пункти незламності!
Бережіть себе! Слава Україні!
14 лютого у Новоукраїнській ТГ відкрито два додаткових пункти незламності. Один із них розташований у приміщенні ліцею №4 за адресою вул. Василя Чернеги (Толстого) 7а, другий – у філії №1 МПК «Ювілейний», вул. Миколи Вороного 204.
Ці пункти незламності повністю забезпечені необхідним запасом питної води, продуктами довготривалого зберігання, засобами гігієни та медикаментами. А головне – мають генератори для резервного електрозабезпечення, що дасть можливість заряджати гаджети, автономні системи опалення, що забезпечують приміщення теплом навіть за відсутності електропостачання. Також тут наявний доступ до широкосмугового Інтернету, телебачення та ін..
Сьогодні їх готовність до прийому відвідувачів переглянули заступниця міського голови Людмила Білокоз, голова Новоукраїнської РВА Олександр Дубченко та заступник голови РВА Максим Кочура.
Оснащення пунктів незламності здійснено за рахунок коштів місцевого бюджету, за підтримки організації Червоного Хреста в Україні, Кіровоградської ОВА та донорів, які постійно підтримують Новоукраїнську громаду.»
Варто звернути на дату допису. Зимові морози позаду, до календарної вести два тижні, і тут такий «подарунок» від влади. Слава Богу, що місяць тому згаданий вище Червоний Хрест надав місту генератори. Тепер блекнути не страшні, до всього готові. А що було перед тим? Все в свинячий голос… Ідіть новоукраїнці пити чай та дивитись телевізор, і заряджати мобілки… А вони чомусь все це роблять вдома. Ну хіба якісь медикаменти попросити, бо з грішми туго…
Щось подібне в місті трапилося і з шкільним автобусом, який місту надали в середині грудня, а рішення про його використання міська рада прийняла лише в середині лютого. Що ж робив той автобус два місяці? На кого працював, або чому простоював?
Отак і живе Новоукраїнка. Зразково з безліччю запитань без відповіді. Для звіту та показухи і реклами. А що людям? Все рухається «по шиї жирафа»…
Максим Буцалюк