Юрій Бутусов: зняття з посади “Купола” – це “російщина” в ЗСУ

Одного з найкращих комбатів ЗСУ знімають з посади за інтерв’ю The Washington Post, де він наголошує на покращенні підготовки мобілізованих солдатів. Сподіваюсь, керівництво розгляне ситуацію, і Купол буде збережений на посаді, відзначений належними за його бойовий шлях нагородами, а його слова отримають справедливу оцінку. Ми маємо перемогти Росію і на фронті і у своїй свідомості – і замість затикати рот треба почати думати та діяти, щоб щодня вдосконалювати самих себе.

Про це пише Юрій Бутусов, головний редактор видання Цензор.НЕТ.

Командир батальйону 46-ї аеромобільної бригади з позивним Купол воював з 2014 року і блискуче проявив себе після російського вторгнення. Купол став єдиним кадровим військовим у батальйоні, повністю складеному з резервістів. З 500 бійців першого складу загинуло 100, поранено майже 400.

У батальйоні Купола – найвищого рівня мотивація, висока довіра до командира, якісне управління – під час боїв у Соледарі у них було багато обморожених, і бійцям ампутували пальці на ногах, тому що вони тримали позиції до останньої можливості, без змін та навіть забезпечення, тому що такі були важкі умови, саме з цього батальйону один з десантників втратив 10 пальців від обмороження. Вони відступили за наказом, коли ворог фактично оточив Соледар. Тому сказати, що “Купол” шукає зраду або це людина, яка намагається ухилитись від відповідальності, – неможливо. Цей офіцер бере відповідальність на себе. Купол дав інтерв’ю одном у з найвпливовіших видань США “Вашингтон Пост”, ось його цитати з тексту про організацію та підготовку української армії до майбутнього наступу:

“Ми тільки даємо інтерв’ю і розповідаємо людям, що робимо все, що можемо. Це схоже на те, що все, що ми робимо, це даємо інтерв’ю і говоримо людям, що ми вже перемогли, ще трохи, два тижні, і ми переможемо.

Я отримую 100 нових солдатів. Мені не дають часу на підготовку. Вони кажуть: “Веди їх у бій”. А ці солдати просто кидають все і біжать. І все. Розумієте, чому? Тому що солдат не стріляє. Я його питаю, чому, а він каже: “Я боюся звуку пострілу”. І чомусь він ніколи не кидав гранату. … Нам потрібні інструктори НАТО в усіх наших навчальних центрах, а наших інструкторів потрібно відправити в окопи. Тому що вони не впоралися зі своїм завданням.

Найцінніше на війні – це бойовий досвід. Солдат, який пережив пів року боїв, і солдат, який прийшов з полігону, – це два різні солдати. Це небо і земля. А солдатів, які мають бойовий досвід, дуже мало. На жаль, багато вже загинули або поранені.

Завжди є віра в диво. Або це буде кривава м’ясорубка і трупи, або це буде професійний контрнаступ. Є два варіанти. У будь-якому разі буде контрнаступ”.

Все це правда. І все це обговорюють в армії. Цей реалізм потрібен для формування об’єктивної картини в українському та американському суспільстві. Ми маємо усвідомити недостатність зусиль для підготовки та організації наших військ.

На жаль, реакція на ці важливі слова успішного командира стала неприємною. Купола збираються знімати з посади.

За що? За те, що командир піклується за життя солдат та вимагає зробити зміни у підготовці, щоб провести успішний контрнаступ, бо без змін у підготовці ніякі слова не прорвуть фронт? Так це ж єдиний можливий шлях для перемоги.

Якщо відсторонення відбудеться, значить діюча армія втратить якісного командира, буде суттєво знижена боєздатність батальйону та бригади у цілому, буде підірваний злагоджений колектив, а замість чесного аналізу та реальних змін, розбору помилок, переможе в армії російщина, де будь-які справедливі зауваження заперечують, а тих, хто їх робить, – гноблять, тим самим унеможливлюючи необхідні зміни.

Сподіваюсь, керівництво розгляне ситуацію, і Купол буде збережений на посаді, відзначений належними за його бойовий шлях нагородами, а його слова отримають справедливу оцінку. Ми маємо перемогти Росію і на фронті і у своїй свідомості – і замість затикати рот треба почати думати та діяти, щоб щодня вдосконалювати самих себе.

і

цікаве