Отож, перше засідання ВР України відбудеться 29 серпня. Має відкритися воно, за традицією, виконанням Гімну України, який є одним із найважливіших символів нашої державності.
Сакральна сила цього твору не дає спокою недругам України – то вірші їм якісь неактуальні, то мелодія заскладна, то проблеми з тональністю, словом, так кортить багатьом переписати, оновити, доповнити цей Твір.
Нагадаю лише одне: культурні артефакти не потребують жодних змін, вони передають дух часу, складний історичний контекст, первісну ідею, що була покладена в основу їх творення.
Не виключаю, що в новому зеленому і недосвідченому Українському Парламенті також будуть спроби адаптувати Гімн під нові віяння. Знайдуться поети і аранжувальники, яким захочеться осучаснити Славень. А нинішня ВР може за це проголосувати, аби відповідати часу і не дражнити нікого незручними і провокативними віршами.
Хай облишать цю думку. Є речі, до яких не можна торкатись нечистими руками чи незрілим розумом. Так має бути!
ГІМН!
Державний гімн!
О, скільки в цьому слові
Високих дум і чистих почуттів.
Свята жага синівської любові,
Роки страждань, поневірянь і крові,
І наших мрій нескорений мотив.
Для українця це не просто пісня,
І не якийсь там – “найкрутіший хіт”.
Він – наче зірка вранішня провісна,
Він – ніби над безоднею – політ!
У нім – степи козацькі і Говерла,
І море, і дніпрові береги…
Мільйонний хор співає “Ще не вмерла…”
Ви чуєте, цинічні вороги?!
Ви можете весь світ завоювати,
Чи спопепилити в полум”ї війни,
Але ніколи гордо так співати
Не зможуть ваші
Доньки і сини!