Віталій Портников: Криза вимагає компетентної влади

Трагедія, яка сталася з українським пасажирським літаком в Ірані, продемонструвала, що наша країна опинилася в центрі однієї з найсерйозніших політичних криз – вже другої за останні місяці

Першою була криза у Сполучених Штатів, коли телефонна розмова Дональда Трампа і Володимира Зеленського призвела до оголошення імпічменту президенту США.  Зараз – нова безпрецедентна ситуація.  Так, можна припустити, що західні лідери мають рацію і загибель українського літака – помилка іранських військових.  Однак ми вже бачимо, як Іран і його союзники заперечують саму можливість такої помилки, а керівники західних країн наполягають на правдоподібності своєї версії.  І це – тільки початок розвитку сюжету.  Від поведінки українського керівництва, в кінцевому рахунку, буде залежати авторитет нашої країни, ставлення до неї союзників, розуміння, на чиєму боці реально – не з точки зору декларацій, а насправді – знаходиться Україна.

Вихід з цієї ситуації – філігранна, ювелірна робота, яка вимагає великого політичного досвіду і майстерності.  Робота, яка вимагає любові не просто до своїх співгромадян, а до політичної діяльності.  Тому що політична діяльність – це велике мистецтво, набагато більш складне, ніж робота телевізійного коміка.  І їй не можна навчитися, якщо немає хисту.

Але навіть якщо б було можна, таке навчання вимагало б часу і політичного штилю, а не політичного шторму, в якому знаходиться наша країна.  Ми потрапляємо в кризу за кризою, а наша влада просто не розуміє, як на ці виклики реагувати.  Вона “вчиться” на нас, “вчиться” на країні, ніби й не помічає – це не вульгарний телевізійний серіал про невдаху-вчителя на велосипеді, а реальне життя!  І ціна помилки – доля країни, долі людей.  Управлінню державою не можна навчитися в кризу, як не можна навчитися управлінню літаком в момент відмови двигуна.

Саме тому Україна і нагадує літак, в пілотській кабіні якого виявилися випадкові пасажири, що летіли на гастролі.  І жах ситуації полягає в тому, що безвідповідальні виборці Володимира Зеленського придбали квитки на цей ризикований рейс для всіх нас – і тих, хто не розумів, що літаком потрібно вміти управляти, і тих, хто не сумнівався в необхідності наявності льотної ліцензії у екіпажу.

Залишається сподіватися – як зазвичай у випадку з Україною – що ми все ж таки десь сядемо.  Хоча б в пустелі, звідки доведеться ще кілька десятиліть шкутильгати до місця призначення.

і