Західна преса: Іран не міг збити український літак «випадково»

тисни – підтримай




TEHRAN, IRAN - JANUARY 08: Search and rescue works are conducted at site after a Boeing 737 plane belonging to a Ukrainian airline crashed near Imam Khomeini Airport in Iran just after takeoff with 180 passengers on board in Tehran, Iran on January 08, 2020. All 167 passengers and nine crew members on an Ukrainian 737 plane that crashed near Iran's capital Tehran early Wednesday have died, according to a state official. ( Fatemeh Bahrami - Anadolu Agency )

Авіакатастрофа українського літака МАУ продовжує привертати увагу провідних ЗМІ світу - Західна преса: Іран не міг збити український літак «випадково»

Авіакатастрофа українського літака МАУ продовжує привертати увагу провідних ЗМІ світу

Низка видань ставить під сумнів офіційну версію причини авіатрощі українського лайнера

Із перших шпальт світової преси не сходить тема авіакатастрофи українського літака Boeing-737 в  Ірані, в результаті якої загинуло 176 людей.

Після визнання владою Ірану того, що лайнер було збито ракетою, країну охопили протести. У минулі суботу та неділю відбулися акції з вимогою відставки верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї. «Вони брешуть, що наш ворог – Америка, наш ворог просто тут», – скандувала група протестувальників в Тегерані. Також у столиці відбулася протестна хода. Акції  поширилися по всьому Ірану, включаючи такі великі міста, як Шираз, Ісфахан, Хамедан і Орумія.

Президент США Дональд Трамп висловив підтримку протестувальникам.

«Звертаюся до хороброго, багатостраждального народу Ірану: я підтримую вас з самого початку мого президентства, і моя адміністрація буде продовжувати підтримувати вас. Ми уважно стежимо за вашими протестами і надихаємося вашою мужністю», – написав у Twitter господар Білого дому. Він наголосив, що уряд Ірану повинен дозволити правозахисним групам відстежувати і повідомляти факти з місць про протести.

Тим часом поліція жорстоко розігнала людей. Учасники акцій постять у Twitter докази жорстких заходів правоохоронців проти них.

Під час протестів у Тегерані, затримали посла Британії в Ірані Роба Макейра. Його звинуватили у підбурюванні, хоча дипломат, якого невдовзі відпустили, заперечив свою участь в акціях. Велика Британія викликала посла Ірану, щоби висловити йому рішучий протест проти короткого затримання свого посланника в Тегерані.
Нюанс у тому, що за ненавмисне влучання ракетою держава не нестиме жодної відповідальності: мовляв, на тлі непростої політичної ситуації хотіли захистити себе. В коментарі «Главкому» Андрій Гук, юрист з авіаційного права, зауважив, що міжнародне право передбачає право на самозахист. «Є думка у юристів-міжнародників, що якщо країна перебуває під атакою і робить помилку в ідентифікації літака, то може бути виправдана через використання сили для самозахисту», – зазначив він. Але експерт додає, що в умовах, коли Іран не закрив повітряний простір для цивільної авіації будь-які запуски ракет при відсутності точної ідентифікації цілі, що вона є військовою, має бути кваліфіковано як навмисне.

Разом із тим, низка іноземних ЗМІ із посиланнями на експертів та власні міркування, висловлюють переконання: ракетний удар по нашому літаку не був помилковим.

Швейцарські ЗМІ: Таємниця аварії досі не розгадана?
Франкомовна газета Le Temps опублікувала інтерв’ю із аксидентологом (експерт із різного роду аварій, – «Главком») Ронаном Юбером, який не поспішає висувати власну гіпотезу щодо причин аварії літака – лише спростовує наявні. Так, експерт висловлює сумніви щодо версії помилкового збиття літака іранською ракетою.

«Коли літак йде на висоті 7 900 футів (близько 2,5 км), він знаходиться під надлишковим тиском. Удар ракети або наявність бомби на борту викликали б вибух судна», – вказує експерт.

«Згадується також технічна проблема з правим двигуном. Аматорське відео надає три фрагменти інформації: літак йде на неконтрольоване зниження, його права частина, схоже, пошкоджена, і ми бачимо перший вибух, що стався ще тоді, коли літак перебував на висоті близько 300 метрів, можливо, двигуна або паливного бака. Великий вибух, другий, відбувається вже через якийсь час, коли літак падає», – зазначив Юбер.

Разом із тим, експерт зауважив, що метеоумови в зоні катастрофи були хорошими. «Всі пілоти мали високий рівень досвіду для такого типу літального апарату. Людська помилка при зльоті на такому автоматизованому літаку в принципі можлива, але це видається малоймовірним. Залишається версія технічної проблеми – вона вірогідна, але важко собі таке уявити таке щодо літака, якому ледь виповнилося три роки», – розмірковує фахівець.

Ронан Юбер: «Якби це була ракета, український літак вибухнув би в польоті».
Крім того, Юбер вказав, що «слід розуміти різницю між самим розслідуванням і розшифровкою даних бортових самописців».

Згідно із додатком 13 до Чиказької конвенції, яку підписав Іран, в розслідуванні можуть брати участь три країни: країна, на території якої сталася аварія, країна-виробника літака і країна авіакомпанії. Тобто це Іран, США і Україна.
«У випадку з чорними ящиками, Тегеран має право не передавати їх до Сполучених Штатів. Однак я сумніваюся, що у Ірану є технічні можливості та ресурси для їх розшифровки, оскільки через чинне ембарго США в країні немає діючих літаків Boeing 737 нового покоління. Крім Сполучених Штатів, на це (розшифрувати самописці – «Главком») здатні інші країни, такі як Австралія, Франція або Великобританія», – зазначив Юбер.

Експерт також додав, що до розшифровки також можна було б залучити Росію, оскільки «з 2008 року вона пережила п’ять авіакатастроф за участю літаків Boeing-737 і її професіоналізм і цій галузі не потребує доказів». Втім, про політичний нюанс такого кроку Юбер змовчав.

Розслідування німецьких журналістів: Іранська протиповітряна оборона припустилася серйозної помилки
Мулли збили літак російською ракетою?
Мулли збили літак російською ракетою?
«Вже в середу (в день аварії) пересічний іранець опублікував в Twitter фотографію частини ракети, яка може пояснити дійсну причину аварії. На фотографії можна побачити головку російської зенітної ракети типу 9M331, снаряда сучасного російського зенітного ракетного комплексу малої дальності «Тор-М1 (дальність стрільби: 12 км і 6 км у висоту). У січні 2018 року мулли (видання так називає іранських військових, – «Главком») отримали 29 таких бойових систем від Росії, після того як замовили їх ще в 2005 році», – йдеться у матеріалі німецької газети Bild, який був опублікований на наступний день після аварії, тобто 9 січня.

Першим це вже відоме фото, яке розлетілось мережею, опублікував іранець, що знайшов об’єкт неподалік власного будинку
«Bild запитав у іранця, який першим опублікував фотографію, про її походження. Його відповідь: «Друг прислав мені її по WhatsApp. Він виявив це сьогодні (в середу, 8 січня) на узбіччі дороги перед своїм будинком в місті Паранд. Він не зрозумів, що це».

«Примітно, що Паранд знаходиться приблизно в 15 км від місця аварії. Саме над цим містом диспетчерська служба втратила сигнал літака, перш ніж через хвилину охоплений полум’ям літак звалився поблизу населеного пункту Халаджі-Абад», – вказує видання.

«Bild порівняв фотографію з трьома іншими знімками з Паранда і виявив явну схожість конструкцій на узбіччі дороги в місті. Таким чином, ознаки того, що приблизно через чотири години після власного ракетного удару по військових базах в Іраку підрозділ ППО іранської армії вчинила серйозну помилку, стають дедалі більш переконливими», пише видання.

Західна преса: Іран не міг збити український літак «випадково»
Усі наявні фото фрагментів ракети
Як відомо, один з розслідувачів групи Bellingcat Крісто Грозев повідомив, що ракету, яка могла збити український літак МАУ в Тегерані, ймовірно, було випущено з секретної іранської військової бази IRSG.

За два дні видання опублікувало новий матеріал, у якому піддає сумніву правдивість офіційної версії про «випадкове» влучення ракети у літак. «Начальник ВПС Ірану казав про помилку. Мовляв, стріляли «ненавмисно», і «сталася людська помилка»… Між тим Іран повинен був знати, що політ PS752 (номер міжнародного рейсу, який виконував український літак, – «Главком») не був ракетою (як це «здалося» іранцям). ППО зазвичай відрізняє цивільний літак від військового літака», – наголошує німецьке видання.

Американські ЗМІ: Помилку виключено
Видання Bloomberg також пише, що випадковим ракетний удар бути не міг. «Ракета SA-15 Tor має систему наведення, призначену для використання в зонах бойових дій, і сама по собі не може розрізнити авіалайнери, крилаті ракети та інші військові літальні апарати. Тож країни, які розгортають «Тор», зазвичай зв’язують їх у більш широкій системі командування ППО, здатні стежити за цивільними літаками», – пише видання.

У статті йдеться, що літак передав свої позиції для цивільних радарів та новітньої системи відстеження польотів, яка використовує дані глобального позиціонування. «Навіть якщо радари «Тор» не змогли розрізнити цивільні та військові цілі, інші системи в Ірані теж відстежували літак, і ця інформація повинна бути доступною командирам ракетних батарей», –  автори статті наводять аргументи Джастіна Бронка, спеціаліста з військових технологій Королівського інституту об’єднаних служб Великобританії.

Washington Post зауважує, що українським слідчим не дали можливості повноцінно дослідити місце падіння літака. «Місце аварії було швидко очищено. Частини літака вивезли в ангар неподалік. Україна не отримала доступ до «чорного поля» до п’ятниці – це при тому, що аварія сталася в середу.

Російські ЗМІ не втомлюються маніпулювати
Російські пропагандистські медіа очікувано далекі  від об’єктивного інформування. Навіть у ситуації, коли йдеться про 176 загиблих, вони звично безбожно маніпулюють. До прикладу, інформагентство ТАСС опублікувало новину під заголовком: «Джерело: ЄС не вважає катастрофу Boeing приводом для санкцій проти Ірану».

У тексті повідомлення пропагандисти подають цитату неназваного джерела, у якій йдеться геть про інше. «ЄС не бачить підстав на даному етапі для запровадження санкційних заходів проти Ірану у зв’язку з катастрофою українського Boeing, необхідно спершу отримати результати розслідування. Визнання Тегераном своєї відповідальності за цей трагічний інцидент стало кроком у правильному напрямку. Відтепер багато буде залежати від перебігу міжнародного розслідування та ступеня відкритості Тегерана у цьому питанні». Іншими словами, джерело вказало лише на те, що про санкції треба буде говорити, коли стануть відомі перші офіційні результати розслідування.

Інший рупор Кремля Russia Today у перший день після катастрофи процитувало російського сходознавця Саїда Гафурова: мовляв, «іранське суспільство більшою мірою занепокоєно діяльністю Сполучених Штатів та економічними проблемами», тому, мовляв, жодних протестів через «ненавмисне» збиття українського літака не виникне. Як бачимо, і експерт, і ЗМІ, яке поспішило його цитувати, дуже помилилися.

Це ж видання активно заступається за Іран, партнера Кремля, і наводить слова старшого наукового співробітника Центру досліджень країн Близького та Середнього Сходу Російської академії наук Ірини Федорової. «Ми бачимо, що події набувають політичного забарвлення. США хочуть повісити на Іран ярлик держави-терориста», – обурюється науковиця фактом того, що Трамп підтримав антиурядові протести в Ірані.

Щоправда, деякі російські видання також ставлять під сумнів версію із «випадковим» збиттям літака. Винуватцями ж у загибелі 176 людей в РФ називають Сполучені Штати. Так, видання «Взгляд» цитує  ексначальника зенітно-ракетних військ Командування забезпечення спеціального нагляду ВПС Росії Сергія Хатилєва, який назвав «зізнання Ірану результатом тиску Заходу». «Така помилка виключена», – «компетентно» підкреслив він і звинуватив, звичайно, Америку США в інтригах та навіть можливому ударі по літаку.

За словами експерта, будь-який громадянський літак обладнаний транспондерами, які підтримують зв’язок з диспетчерами, і військові не можуть не знати, що це за об’єкт. Він нагадав, що одними з перших версію про ракетний удар озвучила Канада, у якої немає засобів космічної розвідки. «Такі засоби є тільки в США та Росії. Тільки ми і американці можуть підтвердити, що мали місце певні дії. Але ми мовчимо! Заявляють тільки американці!», – сказав він.

Наталія Сокирчук, «Главком» Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/publications/zahidna-presa-iran-ne-mig-zbiti-ukrajinskiy-litak-vipadkovo-652379.html

Yottos – підтримай!